УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Шановний відвідувачу, звертаю Вашу увагу, що деякі посилання у дописах, на даний час, не працюють, оскільки вони переспрямовують на російські сайти (докладніше дивись на сторінці "Про блог").
Показ дописів із міткою Перша світова війна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Перша світова війна. Показати всі дописи

24 квітня 2020 р.

Історичний календар. Historical calendar. 24 квітня. 3 на 3.

24 квітня 1918 року - відбулася перша танкова битва в історії.

Зображення з сайту WORLDofTANKS

  Під містечком Віллер-Бретонне, що на півночі Франції, група з трьох британських танків Mark IV, два з яких були оснащені лише кулеметами для підтримки піхоти, наткнулася на групу з трьох німецьких танків A7V. 
   Обидві сторони зіткнення не очікували, але робити було нічого, і танки вступили в найперший в історії танковий бій. У результаті перестрілки два британські танки були пошкоджені, а третій, що був озброєний гарматою, зумів підбити один німецький танк, після чого інші два німецьких танки відступили.
Британський танк Mk.Ⅳ ("Самець"). Фото з сайту WS
   Цікаво, що бій проходив біля позицій британської піхоти і на очах у артилерії німців, але ні ті, ні інші в ньому участі не взяли. Німецькі артилеристи побоялися вразити свої танки, а англійська піхота просто не мала будь-яких протитанкових засобів.

Німецький танк А7V. Фото з сайту WS
  Вцілому поле бою лишилося за англійцями, що давало їм всі підстави вважати себе переможцями. Того ж дня німецький та британські танки були відремонтовані і продовжили бойові дії.

5 вересня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 5 вересня. "Диво на Марні".

5 вересня 1914 року - розпочалася битва на Марні.

Французький кулеметник на Марні. Вересень 1914 р.
 На початку вересня німецькі війська вийшли на річку Марну, намагаючись оточити французів і прорватися до Парижу. 5 - 12 вересня 1914 року тут відбулася грандіозна битва, в якій з обох сторін брали участь півтора мільйона осіб. Німецьке командування, вважаючи, що французькі війська не здатні чинити опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав "план Шліффена", а рухатися навпростець. Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили на головних напрямках німецького наступу. Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою. До того ж напередодні два німецькі корпуси і дивізія були відправлені у Східну Пруссію для відсічі російського наступу, що ослабило німецьку армію. Французам вдалося зупинити німецькі війська. За висловом французьких солдатів, відбулося «диво на Марні».  
Транспортування військ на таксі
 У битві на Марні втрати обох сторін становили майже 600 тисяч убитими й пораненими. Результатом битви став остаточний провал німецького плану «блискавичної війни». Західний фронт, що розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону, на кінець 1914 р. стабілізувався. Обидві сторони розпочали будівництво земляних і бетонних укріплень. Широка смуга перед окопами була замінована і вкрита густими рядами колючого дроту. Війна на Західному фронті з маневрової стала позиційною або, як її ще називають - "окопною".

Французька піхота на марші до Марни. Вересень 1914 р.
Говорять документи: 
 11 вересня 1914 головнокомандувач французької армії Жозеф Жоффр подякував своїм солдатам за дії під час битви на Марні: 
"Битва, яку ми вели протягом останніх п'яти днів, закінчилася нашою безперечною перемогою. Усюди ворог біжить з поля бою, кидаючи численних поранених і велику кількість спорядження. Скрізь ми досягли успіху, захоплюючи полонених. Наші війська зустріли запеклий опір противника і знають, які засоби використовували німці, намагаючись протистояти нашому пориву. Рішуче відновлення нашого наступу визначило успіх. Офіцери, сержанти і солдати! Ви всі відповіли на мій заклик; всі ви заслужили вдячність вашої Батьківщини". 

  Радянський військовий теоретик М. Р. Галактіонов про битву на Марні: 
"Було б надто примітивно успіх оборони французької армії на Марні, що дав їм в кінцевому рахунку стратегічну перемогу, розглядати тільки як результат оперативно-тактичних чинників. В основі лежав високий моральний підйом французького бійця ... Він був переконаний в тому, що захищає зі зброєю в руках свою батьківщину від нападу ворога. І це додало більшої сили опору французькому війську. Жоффр зумів використати цей високий підйом на гігантському полі битви. У цьому його історична заслуга ..." 

  Моріс Палеолог, посол Франції в Росії: 
"Яким би не був остаточний результат [битви], достатньо вже того, що боротьба триває, щоб англійські та французькі війська мали час переформуватися в тилу й просунутися вперед".
  

6 серпня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 6 серпня. Атака мерців.

6 серпня (24 липня за старим стилем) 1915 року - відбулася подія, що ввійшла в історію під назвою "атака мерців".

Скріншот з фільму "Атака мертвецов: Осовец"
  Тринадцять днів німці чекали, коли подує сприятливий для них західний вітер, і 6 серпня о 4 годині ранку розпочали газову атаку, спрямовану проти захисників фортеці Осовець. Суцільна пелена зеленого газу шириною у 2 км поповзла над землею в сторону фортеці, піднімаючись на висоту до 15 м. На той момент російські солдати не мали ніякого захисту від отруйних речовин, крім майже безкорисних пов’язок з матерії. Газ швидко просувався вперед і проник вглиб російської оборони на 20 км, хоча вже після 12 км його отруйна дія практично зійшла нанівець. У фортеці практично весь гарнізон, включаючи командування, отримав отруєння різного ступеня. 
Гарнізон фортеці Осовець. Фото з сайту topwar.ru
  Після випуску газу в атаку пішли німецькі піхотні роти. Через їх голову німецька артилерія завдала удару по окопах, траншеях і ходах сполучення, а потім перенесла вогонь вглиб російської оборони. Невелика кількість з виживших оборонців траншей була отруєна газами і не могла чинити будь-якого опору. Але на 3-ій ділянці все ще трималася 12-та рота. 
  А потім в контрнаступ перейшла 13-та рота, в завдання якої входило відбити, захоплену німцями, 1-у ділянку. Слідом за нею висунулися 8-ма і 14-та роти, які повинні були зайняти, відповідно, 2-у ділянку і село Сосня. Саме атака 13-ї роти і увійшла в світову історіографію як «атака мерців».
Руїни фортеці Осовець. Німецька листівка. З сайту topwar.ru

  Зустрічаються розповіді про те, що з траншей піднімалися солдати, які витримали атаку хлором. Однак це не зовсім так - роти, що знаходилися в окопах, були повністю знищені, а в атаку пішов резерв, який перебував осторонь від центру газової хмари. Паніка серед німців почалася, коли вони зійшлися зі своїм противником в рукопашному бою. Німецькі солдати були повністю впевнені, що газ зробить всю справу, і ніякого опору вони не зустрінуть. Але коли на німців, з уже поріділих клубів газу, пішли в штикову атаку люди зі шкірою, позеленілою від окису хлору, вони кинулися навтьоки. Таким чином трохи більше 60 російських солдат зупинили наступ близько 7000 німецьких піхотинців.
(За матеріалами "Атака мертвецов: Осовец". З сайту WORLDofTANKS) 


Також дивись матеріал у цьому блозі:

1 липня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 1 липня. Перший день битви на Соммі.

1 липня 1916 року - розпочалася битва на річці Сомма. 

Сомма. 7 серпня 1916 р. Фото з IWM
  Однією з найбільш визначних битв Першої світової вважається битва на річці Сомма. Почалася операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки, яка тривала 7 днів, після чого в бій була кинута піхота. 1 липня 1916 р. о 7:30 англійська і французька піхота рушила в атаку. Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. За перший день битви, тільки англійці, втратили 20 тисяч солдатів убитими і 35 тисяч пораненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими). Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Битва на річці Сомма набула затяжного характеру.
Танк. 15 вересня 1916 р. Фото IWM
  3-го вересня союзники почали новий масштабний наступ, але за 10 днів змогли просунутися тільки на 3 - 4 кілометри. 15 вересня англійці вперше застосували в бою танки. Попри те, що танків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів, більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години). 
  З середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 18 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторін. 
  За 5 місяців боїв союзники на фронті шириною у 32 - 35 км просунулись вглиб лише на 10 км, зазнавши при цьому шаленних втрат: втрати англійців досягли 420 тисяч (за іншими даними 453 тис.); середні втрати англійських дивізій досягли 80 %. Французи втратили 341 тисячу. Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч чоловік, зокрема 164 055 чоловік - убитими і зниклими безвісти.

Говорять документи:
Сомма. Англійські окопи. 1 липня 1916 р.
  Кулеметник Джордж Коппард описує події ранку 2 липня 1916 року: 
"На наступний ранок ми, каноніри, побачили жахливу сцену перед нашими окопами… Безпосередньо перед нами, наліво і направо, наскільки вистачало очей, знаходилися явні свідчення того, що запекла атака була відбита. Сотні мертвих, здебільшого зі складу 37-ї бригади, лежали по всьому фронту, немов величезні хвилі викинули на берег загиблих під час аварії. Багато хто загинув на ворожому колючому дроті, заплутавшись у ньому як риби, що потрапили в сіті. Німці, схоже, зміцнювали загородження протягом багатьох місяців. Вони були настільки щільними, що денне світло ледь пробивалося крізь них. У бінокль було видно лише темну масу. Віра німців в дротяні загородження повністю виправдалася".



Матеріал на інших сайтах:

28 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 28 червня. Сараєвське вбивство - крок до війни.

28 червня 1914 року - вбито ерцгерцога Австро-Угорщини Франца-Фердинанда.

Франц Фердинанд
  Улітку 1914 р. протистояння між Троїстим союзом і Антантою загострилися до краю. "Пороховою бочкою Європи" став Балканський півострів. За підтримки Німеччини Австро-Угорщина почала готуватися до війни проти Сербії.
  28 червня 1914 р. Гаврило Принцип, член таємної націоналістичної органзації "Млада Босна" ("Молода Боснія"), яка боролася за об'єднання всіх південнослов'янських народів, убив наступника австрійського та угорського престолів Франца-Фердинанда. Ерцгерцог, який був головнокомандувачем армії Австро-Угорщини, прибув до Сараєво, що у Боснії, для участі у військових маневрах, що відбувалися поблизу сербського кордону. Його провокаційний приїзд до Сараєво і постріли 19-річного сербського студента відіграли лиховісну роль, ставши приводом до початку Першої світової війни. 
  Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня оголосив Сербії ультиматум. Незважаючи на те, що Сербія погодилася майже з усіма вимогами ультиматуму, 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила їй війну.

Говорять документи: 
  З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом Ⅱ 5 липня 1914 року:
"Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь..."


7 травня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 7 травня. Підводна війна і потоплення "Лузитанії".

7 травня 1915 року - потоплено трансатлантичний лайнер "Лузитанія".

  У лютому 1915 р. Німеччина оголосила всі води, які омивають Великобританію, зоною бойових дій і спрямувала сюди свої підводні човни, дії яких виявилися досить ефективними. Розпочалося полювання не тільки на військова, а й транспортні та пасажирські судна, що мало не стільки військовий, скільки психологічний ефект.
  7 травня 1915 р. об'єктом торпедної атаки став англійський трансатлантичний пасажирський лайнер "Лузитанія".
Перша шпальта газети "The New York Times"
  Із 1959 чоловік, що знаходилися на борту "Лузитанії" загинули 1198, включаючи 785 пасажирів.
  Загибель "Лузитанії" стала однією з найбільших морських катастроф.

Цікавий факт: 
  У 1928 році під час шторму в Атлантичному океані затонув лайнер "Келтік". Серед врятованих пасажирів виявилася літня англійка місіс Муррей. Журналісти, які писали про цю катастрофу, з подивом дізналися, що в 1915 році місіс Муррей була серед тих, хто врятувався після потоплення "Лузитанії". Ще більше здивувалися газетярі, коли дізналися, що місіс Муррей була і в списку пасажирів, що пережили загибель "Титаніка". Тендітна леді тричі потрапляла в найбільші морські катастрофи ХХ століття і вийшла з них, як то кажуть, "сухою з води". І кожного разу в Атлантиці!



Матеріал на інших сайтах:

Можна ще почитати:
Ларсон Е. Постріл із глибини. Останній рейс "Лузитанії": роман / Ерік Ларсон; пер. з англ. Т. Івченко. - Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. - 480 с.

Можна ще подивитися:
художній фільм "Лузитания: Убийство в Атлантике", 2007 р. (можна знайти в мережі Internet).

22 квітня 2019 р.

Інфографіка. Infographics. Факти про хімічну зброю.

Джерело ілюстрації сайт Радіо Свобода

Історичний календар. Historical calendar. 22 квітня. Іпр - хімічний жах.

22 квітня 1915 року - перше застосування хімічної зброї.

Перша німецька хімічна атака під Іпром 22 квітня 1915 р. Знімок зроблений з літака з боку німецьких позицій (Sidel F. R. et al., 1997). Фото взято з сайту http://supotnitskiy.ru/book/book5_2_2.htm
 Під час Першої світової війни вперше було використано багато видів нових озброєнь: з'явилися танки та протитанкова зброя, вогнемети, зенітні гармати...
Солдати і мул. Фото взято із сайту ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
 Під час Першої світової війни солдати також вперше одягли на себе протигази, оскільки розпочалося масове використання хімічної зброї. Зокрема, було використано близько 30 різноманітних типів хімічних отруйних речовин. А почалося все з німецької хімічної атаки під бельгійським містом Іпр у 1915 році.

 Історик музею у м. Іпр, Пітер Трог, розповідає наступне про перебіг першої газової атаки: "Ось тут дислокувалися дві французькі дивізії. Вони й гадки не мали, що на них чекає. Захиститися від смертоносної хмари ніяк не можна було. Ті, хто були попереду, задихнулися одразу. Іншим вдалося втекти звідти, але згодом вони померли від отруєння газом, якого наковталися. Наскільки ми могли з'ясувати, у перший же день померло приблизно 1150 французьких солдатів" (за матеріалами сайту https://www.dw.com/uk/.) 

Додатковий матеріал дивись ТУТ: