Український хронограф. Ukrainian chronograph. Історичний календар. Historical calendar. 27 червня. "Чорна рада".

 27 червня 1663 року - "Чорна рада" в Ніжині.

Іван Брюховецький на українській марці.

Ліворуч – Чорна рада 1663 року.

    27 червня 1663 року на околиці Ніжина розпочалася козацька рада, на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, кандидатуру якого підтримав царський уряд Московії. Хороший оратор і популіст, Брюховецький, видаючи себе за поборника інтересів народу, зумів знайти підтримку козацьких низів, а також міщан і селян («черні», звідси й назва ради), які брали участь у виборах. 

    Спираючись на підтримку черні, яка рішуче виступила проти старшини, та під тиском московських військ Іван Брюховецький здобув перемогу над Сомком. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені як зрадники царя. 

    «Чорна рада» в Ніжині стала подією, що вперше яскраво проілюструвала такий спосіб приходу до влади, який ґрунтується не на об’єднанні суспільства, а навпаки – на протиставленні різних суспільних верств, їх зіткненні й розпалюванні ворожнечі між ними. Внаслідок вибору «свого» гетьмана на Чорній раді було започатковано одночасне існування в українських землях кількох гетьманів. 

Іван Брюховецький.

    Іван Брюховецький відверто проводив промосковську політику, йшов на поступки московському урядові. У 1665 році він – перший з українських гетьманів – поїхав до Москви «побачити пресвітлі очі государя». Він був одним з тих, хто, за словами козацького літописця Самійла Величка, «для срібла й золота не тільки дав би виколоти собі око, але брата й батька свого не пощадив би, не те що вболівати за Україною».

    Варто прочитати:

    «Чорна рада. Хроніка 1663 року» – історичний роман українського письменника Пантелеймона Куліша.

Посилання 1.

Посилання 2 (аудіокнига).

Матеріал на інших сайтах:

1. Чорна рада у Ніжині. 
2. Чорна рада 1663 року та її наслідки.

3. "Чорна рада" 1663 року.

4. У ХVII столітті електорат був озброєним і не зовсім тверезим –історик.

    Також можна переглянути художній фільм "Чорна рада" (мінісеріал). Фільм можна подивитися ТУТ, або знайти в мережі Internet.

Український хронограф. Ukrainian chronograph. Історичний календар. Historical calendar. 25 червня. Синьо-жовтий прапор!

 25 червня 1848 року - вперше піднято синьо-жовтий прапор.

Перший синьо-жовтий прапор над Львовом (з сайту https://afishalviv.net/)

    Цього дня у Львові під час «весни народів», вперше був офіційно піднятий сучасний український синьо-жовтий прапор, який українці Королівства Галичини й Володимирії вивісили над Львівською ратушею як національний прапор. Відтоді синій і жовтий кольори стали ідентифікаторами національної приналежності.

    Саме після цього випадку синьо-жовтий стяг почав набувати усе більшої популярності в українців, а після революції 1905 року його почали використовувати й у Наддніпрянській Україні.

Історичний календар. Historical calendar. 23 червня. Плессі. Початок британського домінування в Індії.

 23 червня 1757 року - битва під Плессі.

    У ході битви під Плессі кілька тисяч солдатів, якими командував Роберт Клайв із британської Ост-Індської компанії, розбили армію, на чолі якої був Сірадж уд-Даула, наваб Бенгалії, і яка набагато перевершувала їх за чисельністю. Війська наваба були посилені французькими солдатами, надісланими до Індії, щоб вигнати звідти англійців.

Вінтажна торгова картка з ілюстрацією битви при Плессі в Бенгалії та портретом Роберта Клайва,
опублікована для реклами Prices Patent Candle Company, приблизно 1900 рік.
(Фото Popperfoto через Getty Images/Getty Images)

    Сірадж уд-Даула був зраджений найближчим оточенням і невдовзі був убитий,  а за вісім років Бенгалія перейшла під британське управління, що стало початком повного завоювання Індії. 

    Таким чином, перемога під Плессі ознаменувала британське завоювання Бенгалії, тому саме з неї прийнято починати відлік британського панування на Індійському субконтиненті, а Клайв, таким чином, забезпечив Британії майже два століття панування у Південній Азії. 

    А от саме протистояння англійців і французів в Індії було східним театром Семирічної війни, названої Черчиллем першою світовою війною в історії.

    Говорять документи: 

    Роберт Клайв описав військові дії під Плессі у звіті, що був відправлений у штаб-квартиру Ост-Індської компанії: 

    «Після полудня противник прибрав свою артилерію і відійшов у свій табір. Ми одразу направили загін у супроводі двох польових гармат, щоб оволодіти водоймою, що була оточена високими насипними берегами, з яких супротивник турбував нас вогнем з кількох гармат, які обслуговували французи. Ми продовжили наступ, щоб захопити ще одну або дві висоти, розташовані поблизу їхнього табору. Противник зробив кілька спроб відвести в тил свої гармати, але всі вони були зірвані вогнем наших польових гпрмат. Їхня численна кіннота виявилася покинутою власними військами, і багато кавалеристів було знищено. Чотири чи п’ять офіцерів найвищого рангу також загинули, через що вся армія впала духом і, опинившись без командирів, прийшла в якийсь безлад. Ми штурмували обидві висоти та один з країв їхнього табору і практично відразу ж взяли їх з мінімальними втратами».

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва біля Плессі.

Історичний календар. Historical calendar. 20 червня. Битва народів.

 20 червня 451 року - битва на Каталаунських полях.

    У битві при Шалоні римська армія Флавія Аеція, на боці якої також були вестготи та алани, завдала поразки військам Аттіли та його союзникам – остготам та гепідам. Деякі історики вважають цю битву одним із переломних моментів світової історії, тому що Західна Європа була врятована від гунів, тоді як інші дослідники стверджують, що жодна зі сторін не здобула перемогу, і що битва закінчилася без явної переваги будь-кого з супротивників. 

    Отже, Битва при Шалоні (битва на Каталаунських полях) часто оцінюється як одна з найважливіших битв світової історії, внаслідок якої Західна Європа була врятована від орд варварів. Вперше з 405 року армія гунів зазнала поразки у великій битві. Однак насправді тоді склалася патова ситуація: Аттіла був живий і готовий відновити свої походи, а Західна Римська імперія могла припинити своє існування і без допомоги гунів. Але навіть у разі перемоги Аттілі довелося б охороняти свої комунікації, що проходили через Мец, Трір та Мозельський коридор до Рейну. Для армії, яка звикла до масштабних походів та рейдів, це було непростим завданням. 

    У той момент Аттіла цілком міг ухвалити рішення відвести війська до центру своїх володінь на Угорській рівнині і об’єднати навколо себе вже завойовані землі, а не займатися захопленням нових територій. Якби йому вдалося це зробити, його імперія, можливо б, досягла могутності Риму та Константинополя. Але Аттіла жив походами і не хотів присвячувати своє життя управлінню васалами. 
    У 452 році він здійснив новий похід, цього разу до Італії. Можливо, він хотів захопити саме Вічне місто, як це зробили вестготи у 410 році. Але у вересні спека, проблеми з продовольством та москіти призвели до того, що у війську Аттіли почався голод та епідемія. Йому довелося відвести своїх воїнів. 
    Жити тоді вождеві гунів залишалося менше ніж рік.

    Говорять документи: 

   Візантійський історик Пріск Панійський входив до складу посольства, відправленого до гунів зі Східної римської імперії. Він розповідає про бенкет і дає один з небагатьох достовірних описів вождя гунів: 

    «У призначений час прийшли ми та посланці західних римлян і стали на порозі кімнати, проти Аттіли. Коли всі розсілися по порядку, виночерпій, підійшов до Аттіли, підніс йому чашу з вином. Аттіла взяв її і привітав того, хто був першим у ряді. Той, кому було надано честь привітання, вставав; йому не було дозволено сісти перш, ніж Аттіла поверне виночерпію чашу, випивши вино, або покуштувавши його. Коли він сідав, то присутні шанували його так: брали чаші і, вітаючи, пили з них вино. Біля столу Аттіли поставлені були столи на трьох, чотирьох або більше гостей, так, щоб кожен міг брати з накладеної на блюдо страви, не виходячи з ряду де сидів. Першим увійшов служитель Аттіли, несучи тарілку, наповнену м’ясом. За ним ті, що прислужували іншим гостям ставили на столи страви та хліб. Для інших варварів і для нас були приготовлені чудові страви, що подавалися на срібних тарілках, а перед Аттілою нічого більше не було, крім м’яса, на дерев’яній тарілці. І в усьому іншому він показував поміркованість. Тим, що бенкетували, підносили чарки золоті і срібні, а його чаша була дерев’яна. Одяг на ньому був також простий, і нічим не відрізнявся, окрім охайності. Ні меч, що висів при ньому, ні шнурки варварського взуття, ні вуздечка його коня не були прикрашені золотом, каміннями, або чимось дорогоцінним, як водиться в інших скіфів». 

Відео дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва народів на Каталаунських полях.

Історичний календар. Historical calendar. 16 червня. Форд.

 16 червня 1903 року - Генрі Форд заснував компанію Ford Motor Company.

    Розчарувавшись у Детройтській автомобільній компанії, Форд заснував Ford Motor Company з капіталом у розмірі $28 тис., який зібрали 12 інвесторів. Генрі Форд та мільйонер Олександр Ю. Малкомсон разом володіли 51% акцій та визначали стратегію розвитку компанії, яка швидко стала однією з найбільших та найприбутковіших у світі. 

    Компанія розмістилася в будівлі невеликої фабрики, яка раніше випускала карети. 23 липня 1903 р. FoMoCo продає свій перший автомобіль модель «А» за 850 доларів. У перший рік було продано 1708 автомобілів. 
    Перший автомобіль компанії Model A був доступний небагатьом, проте Ford T, який дебютував у жовтні 1908 року, після переходу до збирання на конвеєрі, до 1925 року коштував уже менш як $300. Model T характеризувалася низькою вартістю ремонту, простотою в керуванні та високою надійністю. Завдяки цим якостям автомобілі стали доступними не лише середньому класу. Прості робітники купували їх, щоб добиратися на роботу та виїжджати із сім'ями за місто у вихідні.

Генрі Форд біля «Ford Model T». 1921 рік.

    Вже першого тижня після запуску кількість замовлень на Model T перевищила 15 тис., а до 1914 року було продано близько 250 тис. автомобілів. 1918 року більш ніж половина американців їздили на цьому авто. Усього за 19 років компанія зібрала понад 15 млн. Model T. 
    У 1999 році на конкурсі «Автомобіль століття» Ford Model T назвали найвпливовішим автомобілем XX століття, а на початок третього тисячоліття модель займала восьму позицію серед найпродаваніших авто всіх часів.

Докладніше про Генрі Форда дивись ТУТ.

(Генрі Форд - «Моє життя та робота»)

Історичний календар. Historical calendar. 24 червня. Битва при Слейсі.

24 червня 1340 року - битва при Слейсі.

    Битва при Слейсі - перша морська битва під час Столітньої війни. Відбулася біля берегів Фландрії. У ній брали участь флоти короля Англії Едуарда III та короля Франції Філіпа VI. Битва завершилася поразкою французького флоту, який був практично повністю знищений. Це дозволило англійським кораблям встановити панування у протоці Ла-Манш та усунуло загрозу французького вторгнення на Британські острови.

Битва при Слейсі

Говорять документи:

    У знаменитих «Великих французьких хроніках» описуються набіги французів на узбережжя Англії:

    «Таким чином, Гуго Кірьє та його товариші, дізнавшись, що їхні підозри підтвердилися, і між Францією та Англією почалася війна, одного недільного ранку прибули до гавані Саутгемптона, у той час як жителі міста були на месі, після чого зазначені нормани та генуезці увійшли до міста й оволоділи ним, і розграбували його повністю, вбивши безліч людей, піддавши насильству багатьох жінок і дівчат, що було просто безчесним вчинком, і завантажили на свої кораблі величезну здобич, яку вони змогли знайти у місті, після чого вони вирушили на своїх. кораблях назад...»

    «...Ви чули, що король Франції Філіп, що вирушив до Парижа, наказав всьому своєму величезному війську і серйозно посилив свій величезний флот, що панує на морі і який очолюють Гуго Кірьє, Бегюше і Барбавера. Ці три воєначальники зібрали величезне військо з солдатів - генуезців, норманів, пікардійців і бретонців, і зробили тієї зими безліч набігів на англійське узбережжя, доходячи часто (вгору по протоці) навіть до Дувра і Сендвіча, Вінчелсі, Раю та інших місць, розташованих на узбережжі Англії. І англійці боялися їх дуже, тому що вони були сильні на морі, і тому, що в них було понад 40 000 солдатів. І ніхто не міг упоратися з ними, і ніщо не могло утримати їх від походу на Англію... і тому вони грабували і руйнували, і несли всім смерть». 

 

Докладніше дивись ТУТ. 

 

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва при Слейсі.

2. Військово-морські сили у Столітній війні (1337 - 1453).

Історичний календар. Historical calendar. 23 червня. І Універсал Української Центральної Ради.

 23 червня 1917 року - прийнято І Універсал.

Офіційний текст І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

"Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.

Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори."

(З І Універсалу Української Центральної Ради)

 

Проголошення І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

    Центральна Рада 10 червня 1917 р. (за Юліанським календарем) схвалила й урочисто проголосила на ІІ Всеукраїнському Військовому з’їзді Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущого», названий пізніше Першим універсалом. Універсал проголошував автономію України й закликав народ до організації нового політичного ладу в Україні. 

   «Уся свідома й напівсвідома Україна за тих днів стала на коліна й молитовно, в захваті визволення, в запалі смілості, в високій, піднесеній готовності до боротьби, до творчості заспівала «Ще не вмерли України, і слава, і воля». - так характеризував реакцію народу на проголошення Універсалу Володимир Винниченко.

 

Матеріал на інших сайтах:

 

1. 1917 - прийняття Першого Універсалу Української Центральної Ради.

2. Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях.

3. Повний текст Універсалів дивись ТУТ. 

 

Також дивись матеріал у цьому блозі: 

Історичний календар. Historical calendar. 16 липня. ІІ Універсал Української Центральної Ради.