Український хронограф. Ukrainian chronograph. Історичний календар. Historical calendar. 6 лютого. Тридцять років в Антарктиді.

 6 лютого 1996 року - передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні.

Українська антарктична станція "Академік Вернадський" 

Фото з сайту BBC NEWSУКРАЇНА

6 лютого 1996 року відбулась передача британської антарктичної станції "Фарадей" Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове ім’я – "Академік Вернадський". Відтоді Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції. 

Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій роботі з вивчення Південного полюса Землі. Але після розвалу СРСР Росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього СРСР і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них. 

Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Зрештою в липні 1992 року тодішній Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень. 

У листопаді 1993 року Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію "Фарадей" на острові Галіндез одній із "неантарктичних" держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації й не упустила шансу повернутися в Антарктиду. Надзвичайно багато зусиль для того, щоб Україна отримала власну антарктичну базу, доклав тодішній посол України у Великій Британії вчений-біохімік Сергій Комісаренко. Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 на станцію "Фарадей" прибули дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб почала роботу. 

6 лютого 1996 року відбулась офіційна передача станції Україні. Передали станцію на конкретних умовах – десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції. 

На сьогодні станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень. Українські полярники проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос. Окрім того, за цей час на "Вернадському" відкрили кілька нових видів тварин і рослин. 

Українська антарктична станція, крім суто наукової, виконує ще й представницькі функції, адже завдяки географічному розташуванню її часто відвідують туристи з міжнародних антарктичних морських круїзів.

Цікаві факти:

Матеріал на інших сайтах:

 

1. Перша жінка-керівниця і відкриття "озонової діри". Топфакти до 30-річчя української антарктичної станції "Академік Вернадський"

Історичний календар. Historical calendar. 29 лютого. "29" лютого.

29 лютого 42 року до н. е. - перше "29" лютого.

Зображення з сайту Цей день в історії

  Згідно автору «Сатурналій» Амбросію Макробію, у 42 році до н. е. в римському календарі вперше з’явилось 29 лютого, дата, покликана нівелювати різницю між сонячним циклом і цивільним літочисленням. Хоча її запровадження відбулось з помилками, які довелось двічі виправляти, вона і сьогодні присутня у найпоширенішому в світі Григоріанському календарі.

Історичний календар. Historical calendar. 28 лютого. Нейлон.

28 лютого 1937 року - винайдено нейлон.

 

Нейлонові панчохи

Зображення Uwe Kern з сайту Pixabay

Цього дня американський хімік Уолес Карозерс, що працював у лабораторії компанії DuPont (Дюпон), вперше синтезував новий полімер – нейлон. Перше практичне застосування нейлон знайшов наступного року, коли з нього почали виготовляти зубні щітки.

Історичний пантеон. Historical pantheon. Гай Юлій Цезар.

Коротко про великих.

Юлій Цезар. Могильщик демократії...

  У списку видатних історичних особистостей зовсім небагато тих, чиє власне ім’я перетворилося на загальну назву. До їх числа належить Гай Юлій Цезар, римський політик І століття до н. е.

  Від його прізвища - "Caesar" - походять слова, що позначають монархів: російський "цар" і німецький "кайзер". Між тим, сам Цезар зовсім не був монархом! Більш того, в політичній боротьбі, що розгорілася у Римі в середині І століття до н. е., він виступав у

ролі популяра, представника демократичного напрямку. Але наприкінці свого життя він сконцентрував в своїх руках одноосібну владу і став жертвою змови. Авторитет Цезаря дозволив його внучатому племіннику Октавіану Августу захопити владу в країні і створити Римську імперію.

  Вже перші римські імператори династії Юліїв використовували ім’я "Цезар" у якості титулу. Це і стало традицією, що проіснувала майже 2000 років.

  

  8 лютого 44 року до н.е. Імператор Гай Юлій Цезар учетверте став диктатором і всупереч римській традиції отримав повноваження без всяких часових обмежень.

Додатковий матеріал дивись ТУТ. 

Відеофайл дивись ТУТ.