Це цікаво: історія у фактах. Коли Швейцарія стала нейтральною?

Нейтралітет Швейцарії - вічний...

Швейцарська гвардія. Фото з сайту КМЦ

Швейцарська армія. Фото з сайту WS

  Але так було не завжди. Середньовічна Швейцарія, Стара Швейцарська конфедерація, була країною досить войовничою. Вона постачала найманців арміям усіх європейських монархів, аж доки не зазнала поразки у битві під Мариньяно у 1515 році. Тоді було укладено мирний договір між королем Франції та Швейцарською конфедерацією. Саме цей договір і заклав основи швейцарської політики нейтралітету і припинив усі спроби зазіхань Конфедерації на захід і південь Європи. І хоча швейцарські найманці продовжували поповнювати ряди європейських армій, сама Конфедерація  на 300 років припинила участь у війнах. 

 Принцип нейтралітету похитнувся в період наполеонівських війн. Але після перемоги над Наполеоном, Швейцарія на Віденському конгресі (1814 - 1815 рр.) заявила про свій вічний нейтралітет... Але армію зберегла.

Історичний календар. Historical calendar. 14 жовтня. Меч проти сокири: битва при Гастінгсі.

14 жовтня 1066 року - битва при Гастінгсі.

Фото з сайту ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

  Вікінги постійно нападали на Британські острови. У другій половині ІХ ст. герцогство Нормандія вступило в боротьбу за панування в Англії. Скориставшись смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм заявив про свої претензії на англійський престол. Восени 1066 р. Вільгельм (1066 – 1087 рр.), зібравши рицарів, висадився на півдні Британії. Долю Англії та її принца Гарольда було вирішено у битві біля Гастінгса. 

Гастінгс на карті

  Ця битва вирішила результат усієї кампанії. Вона відбулася 14 жовтня 1066 року між арміями герцога Вільгельма Нормандського і короля Англії Гарольда Годвінсона і кардинальним чином змінила хід англійської історії. Результатом битви стала смерть Гарольда на полі битви, а також втрата англосаксами влади і набуття Вільгельмом англійської корони.

Говорять документи:

Армія Вільгельма переправляється через Ла-Манш.

Фрагмен гобелену з Байо

 Герцог Вільгельм Нормандський вранці в день битви при Гастінгсі звернувся до своєї армії з наступними словами: 

"В ім’я Господа, не будьте милосердними; вдарити важко лише спочатку; стоячи на місці не захопити здобичі; все захоплене має бути зібране в одному місці, його вистачить на всіх. Не сподівайтеся на милість ворога; жоден англієць ніколи не буде любити або жаліти нормана. Злодіями вони були, злодіями вони і залишилися; клятвопорушниками вони були, клятвопорушниками і залишилися. Не піддавайтеся слабкості по відношенню до них, пам’ятайте - у них не буде для вас ні краплі жалості; англійці не помилують ні боягуза, що біжить з поля бою, ні хороброго воїна, що йде на нього з мечем у руці, жодної людини ні за яких умов вони не будуть жаліти. Ви можете бігти до берега моря, але далі вам дороги не буде; ви не знайдете там ні кораблів, ні моста; там не буде кораблів, щоб прийняти вас на борт і англійці наздоженуть вас там і вб’ють вас, покривших себе ганьбою. Я не сумніваюся в перемозі; перемога знаходиться в наших руках, і ми можемо переконатися в цьому, якщо ми докладемо до цього всіх зусиль".

Фото Юрія Дем'яника

  З «Великої історії Англії, або Хроніки від 1066 до 1259»: 
"Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами, і, з’єднавши свої щити... утворили непроникну стіну... Гарольд - також піший - стояв разом із братами біля свого прапора, щоб... нікому не спало на думку втікати. Билися несамовито... обидві сторони... не хотіли поступатися... Раптом з’явився Вільгельм і дав своєму війську сигнал до удаваної втечі. Побачивши це англи розладнали свої щільні ряди і швидко погналися за втікачами... Нормандці, повернувши проти ворогів, напали на них і, у свою чергу, змусили бігти англів… Утім, перемога не схилялася рішуче ні на один, ні на другий бік… Врешті-решт Гарольда було поранено стрілою в голову, і він упав на полі битви і тим надав перемогу нормандцям".

Докладніше дивись ТУТ.

Історичний пантеон. Historical pantheon. Великі першопроходці. Христофор Колумб.

Коротко про великих. Briefly about great people. Христофор Колумб. Велика помилка чи велике велике відкриття?

Христофор Колумб

   3 серпня 1492 року невелика флотилія, що складалася з двох каравел і одного чотирьохщоглового корабля, вийшла з іспанського порту Палос-де-ла-Фронтера. На чолі флотилії стояв генуезець Христофор Колумб. Метою експедіціі був пошук західного шляху до Індії. Західного шляху мореплавці так і не знайшли, зате відкрили Америку. Колумб зробив чотири плавання до Нового Світу і помер переконаний, що відкрита ним земля - це Азія. Лише наступні експедиції португальських та іспанських моряків дозволили зробити висновок, що Колумбом  було відкрито абсолютно новий континент, відокремлений від Азії величезним океаном.

Пам'ятник Колумбу у Барселоні.

Фото Vicens Dorse з сайту Pixabay

  Генуезець Христофор Колумб вперше відправився у плавання, коли йому було десять років. Все життя він був захоплений єдиною думкою, як знайти західний морський шлях до берегів Східної Азії. Але замість цього він відкрив новий континент - Америку. Отже, ким ми повинні вважати Колумба - невдахою чи великим першовідкривачем? Відверто кажучи, він був і тим і іншим. У масштабах власної долі він зазнав поразки: його розрахунки не підтвердилися, теорія, у яку він повірив, виявилася помилковою. Але Колумб поклав початок освоєнню Нового Світу - і це стало його перемогою. Велика помилка перетворилася на велике відкриття.

Докладніше дивись ТУТ.

 ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Відомі географи, географічні персоналії. Колумб Христофор.

2. Досье личности. КОЛУМБ Христофор.

Також дивись матеріал у цьому блозі: 

"Історичний календар. Historical calendar. 12 жовтня. З мрією про Індію".

Історичний календар. Historical calendar. 12 жовтня. З мрією про Індію.

12 жовтня 1492 року - відкриття Америки Христофором Колумбом.

Колумб ставить прапор Кастилії на Сан-Сальвадорі.

Зображення з журналу "100 человек, которые изменили ход истории. Колумб"

  3 серпня 1492 року Колумб вивів свої кораблі з порту Палос-де-ла-Фронтера. На шляху до незвіданих земель вони повинні були зробити зупинку на Канарських островах, які з 1480-х років належали Іспанії. Тут експедиція поповнила запаси прісної води та продовольства і 6 вересня продовжила подорож. Через десять днів на шляху ескадри стали з’являтися водорослі. Їх ставало все більше і більше, так що незабаром морякам здалося, що вони пливуть по безкрайньому зеленому полю. Так було відкрито Саргасове море.
  Тим часом, і Колумб, і команда давно чекали появи на горизонті Японії. 7 жовтня було вирішено, що Японія залишилася осторонь, і кораблі взяли курс на захід-південно-захід.
   А 12 жовтня о другій ночі з корабля "Пінта" пролунав вигук: "Земля, земля!" - вахтовий матрос каравели "Пінта" Родріго деТріана побачив давно розшукуваний суходіл. Кораблі підійшли до острова, а на другий день Колумб вже поставив на ньому прапор Кастилії і дав йому ім’я - Сан-Сальвадор (нині острів Уотлінг Багамського архіпелагу).
  28 жовтня експедиція висадилася на Кубі. Цей острів Колумб прийняв за один з півостровів Східної Азії і назвав його Хуаной - на честь інфанти Хуани, дочки Фердинанда і Ізабелли. Очікуваних скарбів іспанці тут не виявили і вирішили взяти курс на схід - там, за їхніми розрахунками, знаходилася більш багата Японія. 6 грудня, йдучи наміченим курсом, Колумб відкрив острів Гаїті, який він назвав Еспаньйолою, а трохи пізніше – острів Тортугу. 25 грудня «Санта-Марія» сіла на рифи. Її уламки моряки за допомогою місцевих жителів витягли на берег і побудували з них форт Ла-Навидад. У форті Колумб залишив тридцять дев’ять матросів, озброївши їх гарматами з загиблого корабля. Прийшов час відправлятися в дорогу додому. 

Маршрути експедицій Колумба на карті ⅩⅧ ст.

  Землі, що їх відкрили, Христофор Колумб щиро вважав частиною Східної Азії, до якої прокладав маршрут незвичним для тих часів західним напрямком і назвав їх Ост-Індією. Після повернення, на початку березня 1493 р., він розповів про них португальському королю, пред’явивши на підтвердження своїх слів вивезених ним з островів тубільців, небачені плоди і екзотичних тварин, а через декілька тижнів він уже звітував про "виконану роботу" перед Ізабеллою і Фердинандом. Вони прийняли його милостиво, але не могли приховати деякого розчарування - золота Колумб привіз мало.