Це цікаво: історія у фактах. Про гроші.

Цікаві факти про гроші.

Перші фальшивомонетники.

  Ацтеки використовували як гроші боби какао. І вже тоді зустрічалися випадки підробки подібної грошової одиниці: "фальшивомонетники" порожню оболонку плоду заповнювали землею або глиною...

Гроші для фізкультури.

  До появи паперових грошей використання монет було досить незручним. Так, наприклад, коли 1748 року М. Ломоносову видали премію у розмірі 2000 рублів монетами, виявилося, що вона важить близько тонни. Ученому довелося найняти декілька возів, щоб вивезти свій гонорар...

Поява газети.

  У ⅩⅥ столітті в Італії за прочитання щоденного публічного аркуша з інформацією платили найдрібнішу монету - газету. А згодом назва монети перейшла і на назву самого аркуша.

Це цікаво: історія у фактах. Про гроші.

Цікаві факти про гроші.

Гроші і крилаті вислови.

  У Стародавній Греції існувала дрібна монета ЛЕПТА. У євангельській притчі бідна вдова жертвує на будівництво храму дві останні лепти. Звідси і пішов вислів - "ВНЕСТИ СВОЮ ЛЕПТУ".

  

  У давнину вважали, що душа людини міститься у заглибленні між ключицями - у ямочці на шиї. У цьому ж місці на грудях зазвичай зберігали і гроші. Тому про бідну людину говорять, що в неї "за душею нічого немає".

  

  У ⅩⅠⅠⅠ столітті грошовою і ваговою одиницею в Русі була гривня, яку розділяли (рубили) на частини - "рублі". Більший за масою залишок зливку називали "довгим рублем". З цими словами і пов'язується вираз про великий і легкий заробіток - "гнатися за довгим рублем".

Історичний календар. Historical calendar. 12 липня. Зустрічний танковий бій під Прохорівкою.

12 липня 1943 року - під Прохорівкою відбувся "найбільший" танковий бій часів Другої світової війни.

Т-34

  12 липня 1943 р. в околицях села Прохорівка зустрілися німецька Четверта танкова армія під командуванням Германа Гота і радянська П’ята гвардійська танкова армія під командуванням Павла Ротмістрова. Сцена, описана британським істориком Річардом Овері, стала надбанням громадськості: "Жахлива танкова маса зустрілася лицем до лиця... В один тільки 12 день липня було знищено більше 300 німецьких танків... Битва під Курськом вирвала серце німецької армії... Це була найважливіша перемога в одній окремо взятій битві". Але, по суті, Овері переказав опис битви радянським маршалом Іваном Конєвим, який назвав її "лебединою піснею" німецьких танкових військ. 

  Лише в 2000-х роках експерти військово-історичного відділу при Бундесвері у Потсдамі після всеосяжного вивчення німецьких і радянських документів відтворили реальний розвиток подій. При цьому з'ясувалося, що втрати німецьких військ склали всього 252 танка - проти 1956 у Червоної армії. Вирішальна перемога повинна, взагалі-то, виглядати інакше. 

  Взагалі, не можна сказати, що під Прохорівкою зустрілися дві ворожі армії. З німецької сторони на позицію вийшов всього один батальйон, який чекав, поки підтягнуться основні сили. Радянське ж командування висунуло сюди весь танковий корпус П’ятої гвардійської армії. 

  Коли ж радянські сили наблизилися до лінії німецьких танків, трапилася катастрофа. Радянським танкістам було раніше сказано, що проти нових "Тигрів" можна було битися тільки в ближньому бою. На високій швидкості радянські танкісти пробували скоротити дистанцію, щоб уникнути більш потужного вогню з боку "Тигрів" і потрапляли в замасковану пастку. 

Палаючий Т-34 під Прохорівкою

  "Ті, хто все це бачив, думали, що росіяни почали атаку в стилі каміказде", згадував один із свідків тих подій. Інший німецький танкіст говорив про "стрільбу по рухомих мішенях". Проте все більше і більше радянських танків, немов у трансі, мчали в цю суміш "вогню, диму, палаючих Т-34, убитих і поранених". "Героїчно і зневажаючи смерть", на загибель йшли цілі дивізії. 

  В кінці 1990-х років Інститут військової історії в Москві також констатував, що, незважаючи на чисельну перевагу П’ятої гвардійської танкової армії, не вдався вирішальний перелом у битві. Увечері, після втрати 450 - 500 танків і самохідних артилерійських установок їй довелося перейти в оборону. Ця невдача не залишилася непоміченою самим Сталіним: "Що ви накоїли з вашою чудовою армією", - запитав він Ротмістрова і пригрозив йому судом...

  А згодом було створено міф про найбільшу танкову битву під Прохорівкою, яка ніби-то стала вирішальною для знищення танкового корпусу СС і переломним моментом у битві на Курській дузі.

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Українська Друга світова. Міф 14. Найбільша танкова битва війни відбулася під Прохоровкою у 1943 році.

2. Курская дуга и Прохоровка - в чем ошибаются историки.

3. Курская битва. Взгляд из Германии.

4. Потери советской и германской бронетехники в 1943 году. Курская дуга.

Історичний календар. Historical calendar. 8 липня. Полтавська битва.

8 липня (27 червня за юліанським календарем) 1709 року - відбулася Полтавська битва.

Редут. Скріншот з фільму "Слуга государев"

  Навесні 1709 року Карл Ⅻ відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків і Курськ. Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війьку треба було знешкодити гарнізон Полтави, до якої воно підійшло наприкінці квітня. Карл Ⅻ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, однак того не сталося. Шведське військо змушене було розпочати облогу Полтави.

Карл Ⅻ. Петро Ⅰ. Колаж Ю. Дем'яника

  Тим часом до міста прибув Петро Ⅰ з головними силами московського царства. 8 липня (27 червня) відбувся генеральний бій. Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів.

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. THE BATTLE OF POLTAVA.

2. Битва під Полтавою: шведська версія.

3. Полтавська битва очима історика, а не політика.

4. Битва при Лесной: матерь Полтавской победы.

5.

Історичний календар. Historical calendar. 1 липня. Перший день битви на Соммі.

1 липня 1916 року - розпочалася битва на річці Сомма. 

Сомма. 7 серпня 1916 р. Фото з IWM

  Однією з найбільш визначних битв Першої світової вважається битва на річці Сомма. Почалася операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки, яка тривала 7 днів, після чого в бій була кинута піхота. 1 липня 1916 р. о 7:30 англійська і французька піхота рушила в атаку. Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. За перший день битви, тільки англійці, втратили 20 тисяч солдатів убитими і 35 тисяч пораненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими). Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Битва на річці Сомма набула затяжного характеру.

Танк. 15 вересня 1916 р. Фото IWM

  3-го вересня союзники почали новий масштабний наступ, але за 10 днів змогли просунутися тільки на 3 - 4 кілометри. 15 вересня англійці вперше застосували в бою танки. Попри те, що танків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів, більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години). 

  З середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 18 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторін. 
  За 5 місяців боїв союзники на фронті шириною у 32 - 35 км просунулись вглиб лише на 10 км, зазнавши при цьому шаленних втрат: втрати англійців досягли 420 тисяч (за іншими даними 453 тис.); середні втрати англійських дивізій досягли 80 %. Французи втратили 341 тисячу. Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч чоловік, зокрема 164 055 чоловік - убитими і зниклими безвісти.

Говорять документи:

Сомма. Англійські окопи. 1 липня 1916 р.

  Кулеметник Джордж Коппард описує події ранку 2 липня 1916 року: 

"На наступний ранок ми, каноніри, побачили жахливу сцену перед нашими окопами… Безпосередньо перед нами, наліво і направо, наскільки вистачало очей, знаходилися явні свідчення того, що запекла атака була відбита. Сотні мертвих, здебільшого зі складу 37-ї бригади, лежали по всьому фронту, немов величезні хвилі викинули на берег загиблих під час аварії. Багато хто загинув на ворожому колючому дроті, заплутавшись у ньому як риби, що потрапили в сіті. Німці, схоже, зміцнювали загородження протягом багатьох місяців. Вони були настільки щільними, що денне світло ледь пробивалося крізь них. У бінокль було видно лише темну масу. Віра німців в дротяні загородження повністю виправдалася".

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Додатковий матеріал дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва на Соммі.

2. Сомма - бойня и футбол.

3. "Батальоны друзей": вместе весело шагать...?