Історичний календар. Historical calendar. 27 червня. Чорна рада.

27 червня 1663 року - Чорна рада у Ніжині.

Іван Брюховецький

    27 червня 1663 року на околиці Ніжина зібралася рада, у якій взяли участь поряд з козаками селяни та міщани. Спираючись на підтримку черні, яка рішуче виступила проти старшини (звідси й назва події - "чорна рада"), та під тиском московських військ Іван Брюховецький здобув перемогу над Сомком і став гетьманом Лівобережної України.

    "Чорна рада" в Ніжині стала подією, що вперше яскраво проілюструвала такий спосіб приходу до влади, який грунтується не на об'єднанні суспільства, а навпаки - на протиставленні різних суспільних верств, їх зіткненні й розпалюванні ворожнечі між ними. Внаслідок вибору "свого" гетьмана на Чорній раді було започатковано одночасне існування в українських землях кількох гетьманів.

 

Матеріал на інших сайтах:

1. Чорна рада у Ніжині.

2. Чорна рада 1663 року та її наслідки.

3. "Чорна рада" 1663 року.

4. У ХVII столітті електорат був озброєним і не зовсім тверезим – історик.

Чорна рада у літературі:

1. "Чорна рада" Пантелеймон Куліш. 

(аудіокнигу можна прослухати тут).

 

Також можна переглянути художній фільм "Чорна рада" (мінісеріал). Фільм можна подивитися ТУТ, або знайти в мережі Internet.

Історичний календар. Historical calendar. 24 червня. Битва при Слейсі.

24 червня 1340 року - битва при Слейсі.

    Битва при Слейсі - перша морська битва під час Столітньої війни. Відбулася біля берегів Фландрії. У ній брали участь флоти короля Англії Едуарда III та короля Франції Філіпа VI. Битва завершилася поразкою французького флоту, який був практично повністю знищений. Це дозволило англійським кораблям встановити панування у протоці Ла-Манш та усунуло загрозу французького вторгнення на Британські острови.

Битва при Слейсі

Говорять документи:

    У знаменитих «Великих французьких хроніках» описуються набіги французів на узбережжя Англії:

    «Таким чином, Гуго Кірьє та його товариші, дізнавшись, що їхні підозри підтвердилися, і між Францією та Англією почалася війна, одного недільного ранку прибули до гавані Саутгемптона, у той час як жителі міста були на месі, після чого зазначені нормани та генуезці увійшли до міста й оволоділи ним, і розграбували його повністю, вбивши безліч людей, піддавши насильству багатьох жінок і дівчат, що було просто безчесним вчинком, і завантажили на свої кораблі величезну здобич, яку вони змогли знайти у місті, після чого вони вирушили на своїх. кораблях назад...»

    «...Ви чули, що король Франції Філіп, що вирушив до Парижа, наказав всьому своєму величезному війську і серйозно посилив свій величезний флот, що панує на морі і який очолюють Гуго Кірьє, Бегюше і Барбавера. Ці три воєначальники зібрали величезне військо з солдатів - генуезців, норманів, пікардійців і бретонців, і зробили тієї зими безліч набігів на англійське узбережжя, доходячи часто (вгору по протоці) навіть до Дувра і Сендвіча, Вінчелсі, Раю та інших місць, розташованих на узбережжі Англії. І англійці боялися їх дуже, тому що вони були сильні на морі, і тому, що в них було понад 40 000 солдатів. І ніхто не міг упоратися з ними, і ніщо не могло утримати їх від походу на Англію... і тому вони грабували і руйнували, і несли всім смерть». 

 

Докладніше дивись ТУТ. 

 

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва при Слейсі.

2. Військово-морські сили у Столітній війні (1337 - 1453).

Історичний календар. Historical calendar. 23 червня. І Універсал Української Центральної Ради.

 23 червня 1917 року - прийнято І Універсал.

Офіційний текст І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

"Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.

Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори."

(З І Універсалу Української Центральної Ради)

 

Проголошення І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

    Центральна Рада 10 червня 1917 р. (за Юліанським календарем) схвалила й урочисто проголосила на ІІ Всеукраїнському Військовому з’їзді Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущого», названий пізніше Першим універсалом. Універсал проголошував автономію України й закликав народ до організації нового політичного ладу в Україні. 

   «Уся свідома й напівсвідома Україна за тих днів стала на коліна й молитовно, в захваті визволення, в запалі смілості, в високій, піднесеній готовності до боротьби, до творчості заспівала «Ще не вмерли України, і слава, і воля». - так характеризував реакцію народу на проголошення Універсалу Володимир Винниченко.

 

Матеріал на інших сайтах:

 

1. 1917 - прийняття Першого Універсалу Української Центральної Ради.

2. Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях.

3. Повний текст Універсалів дивись ТУТ. 

 

Також дивись матеріал у цьому блозі: 

Історичний календар. Historical calendar. 16 липня. ІІ Універсал Української Центральної Ради.

Історичний календар. Historical calendar. 7 червня. Чортківська офензива.

7 червня 1919 року – Чортківська офензива.

В ході Українсько-польської війни Українська Галицька Армія в районі Чорткова розпочала наступальну військову операцію – за кілька днів вдалось вийти із оточення, звільнити Теребовлю, Тернопіль і розгорнути наступ на Львів.

Зображення з сайту Локальна історія

    На початку червня Українська Національна Рада всю виконавчу, законодавчу і контрольну владу передала в руки диктатора, яким було обрано Євгена Петрушевича. Одним із перших його кроків було призначення командувачем УГА замість М. Омеляновича-Павленка генерала О. Грекова. 

    7 червня новий командувач УГА розпочав підготовлену ще його попередником наступальну операцію, що ввійшла в історію як Чортківська офензива (прорив, наступ). 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре озброєну і оснащену французами. Цей успіх викликав піднесення в краї, і десятки тисяч добровольців згодилися поповнити лави УГА. Але через брак боєприпасів і спорядження вояками стали лише 15 тис. чоловік. 

    

    Ведучи безперервні бої протягом трьох тижнів і не маючи при цьому надійних тилів, УГА до краю виснажилася. Коли 28 червня розпочався контрнаступ польських військ, сил стримати його вже не було. Найславетніша операція УГА завершилася.

 

Матеріал на інших сайтах:

 

1. Україна і Польща 100 років тому: війна і пошуки порозуміння. 

2. Вирватись з "трикутника смерті": Чортківська офензива Галицької Армії.

3. 1919 - початок Чортківської офензиви.