Історичний календар. Historical calendar. 24 серпня. Варфоломіївська ніч.

24 серпня 1572 року - різанина у Парижі, що відома як Варфоломіївська ніч.

Франсуа Дюбуа. "Варфоломіївська ніч"

 У 1562 році у Франції розпочалися війни, що тривали 36 років і отримали назву гугенотських (релігійних) війн. Приводом до війни стало вбивство гугенотів у містечку Вассі. Герцог Гіз 1 березня 1562 р., проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 особи та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Гіза як героя. А Францію охопило полум’я війни. Перші десять років війни не були особливо жорстокими. Обидва угруповання намагалися підкорити своєму впливу короля Карла IX (1560 - 1574 рр.).  

 Задля загального примирення було вирішено укласти шлюб між сестрою короля Маргаритою Валуа і вождем гугенотів Генріхом Бурбоном. Для участі у святкуванні весілля до Парижа з’їхалися сотні дворян-гугенотів. Вони й гадки не мали, що після декількох днів пишних урочистостей на них чекає організована Гізами розправа. Мати короля - Катерина Медичі, підступна й хитра жінка, уміло маневрувала між католиками і гугенотами, намагаючись послабити їх у взаємній боротьбі. Вона переконала Карла IX, що гугеноти хочуть його вбити, та намовила католиків знищити всіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі з нагоди весілля.

Едуард Деба-Понсан. "Ранок біля воріт Лувру". 1880 р. З сайту WikiArt

Катерина Медичі розглядає убитих під час Варфоломіївської ночі.

  Напередодні свята між другою та четвертою годинами ночі 24 серпня 1572 р. закалатав дзвін на Сен-Жерменській  дзвіниці. Його підтримали всі церкви Парижа. Це стало сигналом для католиків. Будинки гугенотів було заздалегідь позначено білими хрестами. Почалося дике й безжальне побиття неозброєних гугенотів, будинки яких заздалегідь позначили білими хрестами. Нещасних захоплювали зненацька і вбивали прямо в ліжках. Різанина продовжувалася декілька днів і перекинулась у провінції. Гугенотів убивали беззбройними й беззахисними, не жаліючи дітей і жінок. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч протестантів, серед них і одного з лідерів гугенотів - адмірала Коліньї. Різанина тривала ще кілька днів і в інших містах Франції. Протягом двох тижнів після Варфоломіївської ночі по всій Франції було знищено понад 30 тис. протестантів. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Цікавий факт:
  У ті дні загальної ненависті до протестантів винятком виявилася поведінка губернатора міста Байонни на півдні Франції віконта Д’Ортеса. У відповідь на наказ короля знищити в місті всіх гугенотів він заявив: "Ваша Величносте! У ввіреному Вам місті Байонні живуть славетні чоловіки і порядні жінки, хоробрі солдати і працелюбні ремісники, які ладні віддати життя за Вашу Величність, але я не знайшов з-поміж них жодного ката".