УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Шановний відвідувачу, звертаю Вашу увагу, що деякі посилання у дописах, на даний час, не працюють, оскільки вони переспрямовують на російські сайти (докладніше дивись на сторінці "Про блог").

26 липня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Про гроші.

Цікаві факти про гроші.

Перші фальшивомонетники.

  Ацтеки використовували як гроші боби какао. І вже тоді зустрічалися випадки підробки подібної грошової одиниці: "фальшивомонетники" порожню оболонку плоду заповнювали землею або глиною...

Гроші для фізкультури.

  До появи паперових грошей використання монет було досить незручним. Так, наприклад, коли 1748 року М. Ломоносову видали премію у розмірі 2000 рублів монетами, виявилося, що вона важить близько тонни. Ученому довелося найняти декілька возів, щоб вивезти свій гонорар...

Поява газети.

  У ⅩⅥ столітті в Італії за прочитання щоденного публічного аркуша з інформацією платили найдрібнішу монету - газету. А згодом назва монети перейшла і на назву самого аркуша.

24 липня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Про гроші.

Цікаві факти про гроші.

Гроші і крилаті вислови.

  У Стародавній Греції існувала дрібна монета ЛЕПТА. У євангельській притчі бідна вдова жертвує на будівництво храму дві останні лепти. Звідси і пішов вислів - "ВНЕСТИ СВОЮ ЛЕПТУ".
  
  У давнину вважали, що душа людини міститься у заглибленні між ключицями - у ямочці на шиї. У цьому ж місці на грудях зазвичай зберігали і гроші. Тому про бідну людину говорять, що в неї "за душею нічого немає".
  
  У ⅩⅠⅠⅠ столітті грошовою і ваговою одиницею в Русі була гривня, яку розділяли (рубили) на частини - "рублі". Більший за масою залишок зливку називали "довгим рублем". З цими словами і пов'язується вираз про великий і легкий заробіток - "гнатися за довгим рублем".

12 липня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 12 липня. Зустрічний танковий бій під Прохорівкою.

12 липня 1943 року - під Прохорівкою відбувся "найбільший" танковий бій часів Другої світової війни.

Т-34
  12 липня 1943 р. в околицях села Прохорівка зустрілися німецька Четверта танкова армія під командуванням Германа Гота і радянська П’ята гвардійська танкова армія під командуванням Павла Ротмістрова. Сцена, описана британським істориком Річардом Овері, стала надбанням громадськості: "Жахлива танкова маса зустрілася лицем до лиця... В один тільки 12 день липня було знищено більше 300 німецьких танків... Битва під Курськом вирвала серце німецької армії... Це була найважливіша перемога в одній окремо взятій битві". Але, по суті, Овері переказав опис битви радянським маршалом Іваном Конєвим, який назвав її "лебединою піснею" німецьких танкових військ. 
  Лише в 2000-х роках експерти військово-історичного відділу при Бундесвері у Потсдамі після всеосяжного вивчення німецьких і радянських документів відтворили реальний розвиток подій. При цьому з'ясувалося, що втрати німецьких військ склали всього 252 танка - проти 1956 у Червоної армії. Вирішальна перемога повинна, взагалі-то, виглядати інакше. 
  Взагалі, не можна сказати, що під Прохорівкою зустрілися дві ворожі армії. З німецької сторони на позицію вийшов всього один батальйон, який чекав, поки підтягнуться основні сили. Радянське ж командування висунуло сюди весь танковий корпус Пятої гвардійської армії. 
  Коли ж радянські сили наблизилися до лінії німецьких танків, трапилася катастрофа. Радянським танкістам було раніше сказано, що проти нових "Тигрів" можна було битися тільки в ближньому бою. На високій швидкості радянські танкісти пробували скоротити дистанцію, щоб уникнути більш потужного вогню з боку "Тигрів" і потрапляли в замасковану пастку
Палаючий Т-34 під Прохорівкою
  "Ті, хто все це бачив, думали, що росіяни почали атаку в стилі каміказде", згадував один із свідків тих подій. Інший німецький танкіст говорив про "стрільбу по рухомих мішенях". Проте все більше і більше радянських танків, немов у трансі, мчали в цю суміш "вогню, диму, палаючих Т-34, убитих і поранених". "Героїчно і зневажаючи смерть", на загибель йшли цілі дивізії. 
  В кінці 1990-х років Інститут військової історії в Москві також констатував, що, незважаючи на чисельну перевагу П’ятої гвардійської танкової армії, не вдався вирішальний перелом у битві. Увечері, після втрати 450 - 500 танків і самохідних артилерійських установок їй довелося перейти в оборону. Ця невдача не залишилася непоміченою самим Сталіним: "Що ви накоїли з вашою чудовою армією", - запитав він Ротмістрова і пригрозив йому судом...
  А згодом було створено міф про найбільшу танкову битву під Прохорівкою, яка ніби-то стала вирішальною для знищення танкового корпусу СС і переломним моментом у битві на Курській дузі.



Матеріал на інших сайтах:

8 липня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 8 липня. Полтавська битва.

8 липня (27 червня за юліанським календарем) 1709 року - відбулася Полтавська битва.

Редут. Скріншот з фільму "Слуга государев"
  Навесні 1709 року Карл Ⅻ відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків і Курськ. Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війьку треба було знешкодити гарнізон Полтави, до якої воно підійшло наприкінці квітня. Карл Ⅻ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, однак того не сталося. Шведське військо змушене було розпочати облогу Полтави.
Карл Ⅻ. Петро Ⅰ. Колаж Ю. Дем'яника
  Тим часом до міста прибув Петро Ⅰ з головними силами московського царства. 8 липня (27 червня) відбувся генеральний бій. Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів.



Матеріал на інших сайтах:
5.

1 липня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 1 липня. Перший день битви на Соммі.

1 липня 1916 року - розпочалася битва на річці Сомма. 

Сомма. 7 серпня 1916 р. Фото з IWM
  Однією з найбільш визначних битв Першої світової вважається битва на річці Сомма. Почалася операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки, яка тривала 7 днів, після чого в бій була кинута піхота. 1 липня 1916 р. о 7:30 англійська і французька піхота рушила в атаку. Але німці уже встигли посилити оборону й підтягти резерви. За перший день битви, тільки англійці, втратили 20 тисяч солдатів убитими і 35 тисяч пораненими (за іншими даними, 16 тисяч убитими і 34 пораненими). Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Битва на річці Сомма набула затяжного характеру.
Танк. 15 вересня 1916 р. Фото IWM
  3-го вересня союзники почали новий масштабний наступ, але за 10 днів змогли просунутися тільки на 3 - 4 кілометри. 15 вересня англійці вперше застосували в бою танки. Попри те, що танків було лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів, більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3 години). 
  З середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 18 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторін. 
  За 5 місяців боїв союзники на фронті шириною у 32 - 35 км просунулись вглиб лише на 10 км, зазнавши при цьому шаленних втрат: втрати англійців досягли 420 тисяч (за іншими даними 453 тис.); середні втрати англійських дивізій досягли 80 %. Французи втратили 341 тисячу. Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч чоловік, зокрема 164 055 чоловік - убитими і зниклими безвісти.

Говорять документи:
Сомма. Англійські окопи. 1 липня 1916 р.
  Кулеметник Джордж Коппард описує події ранку 2 липня 1916 року: 
"На наступний ранок ми, каноніри, побачили жахливу сцену перед нашими окопами… Безпосередньо перед нами, наліво і направо, наскільки вистачало очей, знаходилися явні свідчення того, що запекла атака була відбита. Сотні мертвих, здебільшого зі складу 37-ї бригади, лежали по всьому фронту, немов величезні хвилі викинули на берег загиблих під час аварії. Багато хто загинув на ворожому колючому дроті, заплутавшись у ньому як риби, що потрапили в сіті. Німці, схоже, зміцнювали загородження протягом багатьох місяців. Вони були настільки щільними, що денне світло ледь пробивалося крізь них. У бінокль було видно лише темну масу. Віра німців в дротяні загородження повністю виправдалася".



Матеріал на інших сайтах:

28 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 28 червня. Сараєвське вбивство - крок до війни.

28 червня 1914 року - вбито ерцгерцога Австро-Угорщини Франца-Фердинанда.

Франц Фердинанд
  Улітку 1914 р. протистояння між Троїстим союзом і Антантою загострилися до краю. "Пороховою бочкою Європи" став Балканський півострів. За підтримки Німеччини Австро-Угорщина почала готуватися до війни проти Сербії.
  28 червня 1914 р. Гаврило Принцип, член таємної націоналістичної органзації "Млада Босна" ("Молода Боснія"), яка боролася за об'єднання всіх південнослов'янських народів, убив наступника австрійського та угорського престолів Франца-Фердинанда. Ерцгерцог, який був головнокомандувачем армії Австро-Угорщини, прибув до Сараєво, що у Боснії, для участі у військових маневрах, що відбувалися поблизу сербського кордону. Його провокаційний приїзд до Сараєво і постріли 19-річного сербського студента відіграли лиховісну роль, ставши приводом до початку Першої світової війни. 
  Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня оголосив Сербії ультиматум. Незважаючи на те, що Сербія погодилася майже з усіма вимогами ультиматуму, 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила їй війну.

Говорять документи: 
  З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом Ⅱ 5 липня 1914 року:
"Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь..."


Інфографіка. Infographics. Конституція України у фактах.

28 червня - День Конституції України.


Матеріал у цьому блозі: Конституція України.

Інфографіка. Infographics. Конституції світу.

Цікаві факти про конститтуції у різних країнах.

З сайту УКРІНФОРМ

24 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 24 червня. Вторгнення Наполеона в Росію.

24 червня 1812 року - початок вітчизняної війни 1812 року.

Наполеон Бонапарт
  24 червня 1812 р. величезна французька армія імператора Наполеона - "Велика армія" - вторглася на територію Росії, перейшовши прикордонну річку Німан. Щоб гарантувати швидку перемогу, Наполеон зібрав 600 000 чоловік. З них 225 000 були об'єднані під його особистим командуванням, а решта склали два допоміжні угрупування; 80 тисяч знаходилося під командуванням його пасинка Ежена де Богарне і 70 тисяч під керівництвом його молодшого брата Жерома Бонапарта. Фланги цієї величезної армії повинні були прикривати два корпуси: Ⅹ корпус маршала Макдональда на півночі і Австрійський корпус князя Шварценберга на півдні. Крім того, в розпорядженні Наполеона було ще 165 000 військ резерву, які повинні були забезпечувати охорону комунікацій.
Карта вторгнення наполеонівської армії
  Російські війська, що протистояли "Великій армії", значно поступалися їй. Наполеон розраховував розгромити противника протягом 20 днів. Його початковий план полягав у тому, щоб основними силами "Великої армії" форсувати річку Німан білі Ковно (зараз м. Каунас у Литві), в той час як Жером і Шварценберг почнуть вторгнення південніше. Наполеон сподівався захопити зненацька російську армію біля Вільно (зараз м. Вільнюс у Литві).

Говорять документи:
  Звернення Наполеона Бонапарта перед початком переходу Німана: 
"Солдати! Друга Польська війна почалася. Перша закінчилася Фрідландом і Тільзитом. У Тільзиті Росія присягнула бути у вічному союзі з Францією і воювати проти Англії; нині вона порушує свої клятви! Вона не бажає дати жодного пояснення своїм дивним вчинкам, доки французькі орли не підуть за Рейн і тим не залишать своїх союзників їй на поталу. Росія захоплена роком. Доля її повинна здійснитися. Чи не думає вона, що ми виродилися? Або що ми більше не солдати Аустерліцу? Вона ставить нас між безчестям і війною. Вибір не підлягає сумніву. Йдемо ж вперед, перейдемо Німан, внесемо війну в її межі. Друга польська війна буде для французької зброї настільки ж славна, як і перша; але мир, який ми укладемо, принесе з собою і поруку за себе і покладе кінець згубному впливу Росії, яким вона протягом п'ятдесяти років тиснула на справи Європи."
(Взято з сайту ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

22 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 22 червня. Німецько-радянська війна.

22 червня 1941 року - напад нацистської Німеччини на СРСР.

Фотоколаж Юрія Дем'яника. Використано фото з мережі Internet
  Рано вранці 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина масованим "раптовим" ударом почала воєнні дії проти СРСР. Її війська перейшли державний кордон від Балтійського до Чорного морів і почали наступ вглиб території СРСР. Гітлер розпочав реалізацію плану "Барбаросса". У наказі фюрера наголошувалося на загрозі з боку Радянського Союзу та необхідності превентивної війни. 
  Напад німців був несподіванним для Червоної армії, хоча розвідка заздалегідь інформувала про підготовку воєнних дій. Але Сталін і слухати про це не хотів, обзиваючи розвідників дезінформаторами.
  Разом із нацистською Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Італія і Румунія, а через кілька днів - Угорщина, Фінляндія і Словаччина.
  Перші удари нацистів взяли на себе радянські прикордонники. Навіки в історію війни увійшли подвиги прикордонників застави лейтенанта Лопатіна, бійців 90-го Володимиро-Волинського загону прикордонників, захисників Брестської фортеці. На деяких напрямках радянські війська навіть перехопили стратегічну ініціативу і перейшли у наступ, зокрема вибили ворога з Перемишля й утримували місто протягом 5 днів. Але за перший день війни німецькі війська просунулися на 30 - 50 км у глиб радянської території.

Говорять документи:
  З щоденника начальника генштабу сухопутних військ вермахту генерал-полковника Ф. Гальдера:
"22 червня 1941 р. (неділя); перший день війни. Наступ наших військ... виявився для противника... повною несподіванкою... Прикордонні мости... всюди захоплені... без бою, літаки стояли на аеродромах, покриті брезентом, а передові частини противника, атаковані нашими військами, запитували командування, що їм робити". 
(Пометун О. І. Історія України / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. - К.: Освіта, 2012. - 336 с.: іл.)



Корисні інтернет-посилання:

20 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 20 червня. Вікторія - королева епохи.

20 червня 1837 року - королевою Великої Британії стала Вікторія І.

Портрет королеви Вікторії. 1843. Зображення з журналу "Личности"
  Александріна Вікторія (Вікторія Ⅰ) стала королевою коли її було 18 років. Вона знаходилася при владі майже 64 роки із своїх 82, що прожила. За час правління Вікторії Ⅰ Велика Британія зазнала небаченого економічного і політичного злету, а її ім'ям названо цілу епоху: в історії Англію тих часів називають не інакше, як "Вікторіанська Англія".




Матеріал на інших сайтах:

19 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у коротких фактах. Стародавній енергетик...

Енергетичний напій минулого.

Фотоколаж Юрія Дем'яника. Використано фото Надії Дем'яник
  Щоб посилити харчову цінність молока, стародавні лівійці добавляли до нього розмелену саранчу. 
  (Мабуть було смачно 😄)

12 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 12 червня. Єльцин - президент.

12 червня 1991 року - Бориса Єльцина обрано президентом Росії (РРФСР).

Борис Єльцин. 1999 р.
  12 червня 1991 р., на перших президентських виборах у РРФСР, перемогу здобув Борис Миколайович Єльцин. За нього проголосувало 57,3% виборців. Після офіційного вступу на посаду президента 10 липня 1991 року, Єльцин розпочав департизацію і деідеологізацію державних органів влади Росії, а також розпочав переговори з Михайлом Горбачовим про підписання нового союзного договору (замість договору про утворення СРСР від 30 грудня 1922 р.). Крім того, Єльцин у липні 1991 р. припинив членство у КПРС і розпочав різку критику компартії СРСР та М. Горбачова. 
  На посаді президента Борис Єльцин перебував до 31 грудня 1999 р., коли передав владу Путіну.

8 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 8 червня. Не тільки Везувій...

8 червня 1783 року - виверження вулкану Лакі в Ісландії.

Кратер вулкану Лакі, заповнений водою
  Виверження вулкану Лакі, яке розпочалося 8 червня, продовжувалося протягом восьми місяців і спричинило загибель близько 10 тисяч людей, що становило близько 20 - 25 % населення Ісландії. До того ж, важкий сірчаний туман, що розлігся над Західною Європою, також призвів до багатотисячних смертей осінню 1783 - взимку 1784 рр. Це виверження вважається самим великим лавовим виверженням в історії: загалом на поверхню вилилося близько 14 км³ базальтової лави.

6 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Гроші, принципи, реклама.

Фішер і "Кока-Кола".

Боббі Фішер. 1960 р.
  Одного разу компанія "Кока-Кола" звернулася до чемпіона світу з шахів Боббі Фішера з пропозицією прорекламувати її знаменитий напій за суму з шістьма нулями. Але Фішер відмовився: "- Я ні за які гроші не буду рекламувати цю отруту".

1 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у коротких фактах.

Otto Albert Koch: Varusschlacht, 1909
  Серед стародавніх германців вважалося соромом повернутися живим із битви, у якій загинув конунг (вождь).

29 травня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Париж - столиця бруду!

Париж - столиця бруду!

Париж. Зображення Pexels з сайту Pixabay
  "Той, хто звільнив би це місто від бруду, став би найшанованішим благодійником для всіх його мешканців", - писав французький історик Еміль Мань у книзі "Повсякдення епохи Людовіка ХІІІ". З тих пір, як король Філіпп ІІ Август (Філіпп ІІ Кривий) у ХІІ столітті знепритомнів від смороду біля свого палацу, і аж до середини ХІХ ст. Париж, у сенсі чистоти, майже не змінився. Вміст помийниць і нічних ваз парижани виливали просто зі своїх вікон на вулиці міста. У 1270 році було видано закон, що забороняв виливати нечистоти з верхніх поверхів. Через сто років закон оновили: нечистоти виливати дозволили, але спочатку потрібно було тричі вигукнути попередження.😄 У 1780 р. з'явився ще один закон про заборону таких дій. Але ще і в 1840-х роках у Парижі були порушники, яких притягували до відповідальності за порушення закону.
(За матеріалами журналу "ІСТОРІЯ. НОВИЙ ПОГЛЯД")

28 травня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Туалет як причина поразки.

Туалет як причина поразки.

U - 1206. Джерело фото KnowledgeNuts
  У квітні 1945 року німецький підводний човен U - 1206 ішов Північним морем на глибині 60 метрів. Несподівано на борту виникла проблема: вийшли з ладу запори туалетної системи і в човен через унітаз попала морська вода. При її контакті з крабельними акумуляторами почав виділятися отруйний газ - хлор. У цій ситуації командир човна був змушений віддати наказ про підняття на поверхню, де німецький підводний човен був виявлений і атакований британськими літаками. Капітан і весь екіпаж змушені були залишити підводний човен, а згодом їх підібрав британський військовий корабель.
(За матеріалами журналу "ІСТОРІЯ. НОВИЙ ПОГЛЯД")

23 травня 2019 р.

Висловлювання відомих. Expressions of the famous. Джон Рокфеллер.

Джон Девісон Рокфеллер (8 липня 1839 р. - 23 травня 1937 р.) вважається одним із найбагатших в історії.

Джон Девісон Рокфеллер. Фото з журналу "Личности"
  "Якщо ви думаєте, що розмір щастя безпосередньо залежить від розміру банківського рахунку, ви помиляєтесь. Щасливою людину роблять емоції, спогади, почуття і близькі люди. Якщо ви все це замінете роботою, знайти щастя вам не допоможуть ніякі мільйони". 
Джон Рокфеллер




 

20 травня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 20 травня. Джинси - штани золотошукачів...

20 травня 1873 року - народження джинсів!

Зображення manusama з сайту Pixabay
  Ще в 1853 році Лівай Стросс і його зять Девід відкрили оптовий магазин одягу "Levi Strauss & Co", в якому, крім одягу, продавали ще і тканину для наметів. З цієї тканини вони самостійно шили робочі штани, які потім відносили до табору золотошукачів, де і продавали. Згодом тканина для наметів була замінена більш м'якою французькою тканиною "Serge de Nimes", назва якої сьогодні більш відома як "джинс".  У 1872 році Джекоб Девіс, який також займався пошиттям одягу, закріпив кишені на штанах свого клієнта, який часто їх рвав, металевими заклепками.
Зображення PublicDomainArchive з сайту Pixabay
  20 травня 1873 р. Стросс і Девіс отримали патент на використання металевих заклепок та гудзиків на одязі, а перші штани, які сьогодні відомі як джинси, вони почали продавати по 13,5 доларів за дюжину.