Історичний календар. Historical calendar. 12 липня. Зустрічний танковий бій під Прохорівкою.

12 липня 1943 року - під Прохорівкою відбувся "найбільший" танковий бій часів Другої світової війни.

Т-34

  12 липня 1943 р. в околицях села Прохорівка зустрілися німецька Четверта танкова армія під командуванням Германа Гота і радянська П’ята гвардійська танкова армія під командуванням Павла Ротмістрова. Сцена, описана британським істориком Річардом Овері, стала надбанням громадськості: "Жахлива танкова маса зустрілася лицем до лиця... В один тільки 12 день липня було знищено більше 300 німецьких танків... Битва під Курськом вирвала серце німецької армії... Це була найважливіша перемога в одній окремо взятій битві". Але, по суті, Овері переказав опис битви радянським маршалом Іваном Конєвим, який назвав її "лебединою піснею" німецьких танкових військ. 

  Лише в 2000-х роках експерти військово-історичного відділу при Бундесвері у Потсдамі після всеосяжного вивчення німецьких і радянських документів відтворили реальний розвиток подій. При цьому з'ясувалося, що втрати німецьких військ склали всього 252 танка - проти 1956 у Червоної армії. Вирішальна перемога повинна, взагалі-то, виглядати інакше. 

  Взагалі, не можна сказати, що під Прохорівкою зустрілися дві ворожі армії. З німецької сторони на позицію вийшов всього один батальйон, який чекав, поки підтягнуться основні сили. Радянське ж командування висунуло сюди весь танковий корпус П’ятої гвардійської армії. 

  Коли ж радянські сили наблизилися до лінії німецьких танків, трапилася катастрофа. Радянським танкістам було раніше сказано, що проти нових "Тигрів" можна було битися тільки в ближньому бою. На високій швидкості радянські танкісти пробували скоротити дистанцію, щоб уникнути більш потужного вогню з боку "Тигрів" і потрапляли в замасковану пастку. 

Палаючий Т-34 під Прохорівкою

  "Ті, хто все це бачив, думали, що росіяни почали атаку в стилі каміказде", згадував один із свідків тих подій. Інший німецький танкіст говорив про "стрільбу по рухомих мішенях". Проте все більше і більше радянських танків, немов у трансі, мчали в цю суміш "вогню, диму, палаючих Т-34, убитих і поранених". "Героїчно і зневажаючи смерть", на загибель йшли цілі дивізії. 

  В кінці 1990-х років Інститут військової історії в Москві також констатував, що, незважаючи на чисельну перевагу П’ятої гвардійської танкової армії, не вдався вирішальний перелом у битві. Увечері, після втрати 450 - 500 танків і самохідних артилерійських установок їй довелося перейти в оборону. Ця невдача не залишилася непоміченою самим Сталіним: "Що ви накоїли з вашою чудовою армією", - запитав він Ротмістрова і пригрозив йому судом...

  А згодом було створено міф про найбільшу танкову битву під Прохорівкою, яка ніби-то стала вирішальною для знищення танкового корпусу СС і переломним моментом у битві на Курській дузі.

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Українська Друга світова. Міф 14. Найбільша танкова битва війни відбулася під Прохоровкою у 1943 році.

2. Курская дуга и Прохоровка - в чем ошибаются историки.

3. Курская битва. Взгляд из Германии.

4. Потери советской и германской бронетехники в 1943 году. Курская дуга.