Історичний календар. Historical calendar. 20 червня. Битва народів.

 20 червня 451 року - битва на Каталаунських полях.

    У битві при Шалоні римська армія Флавія Аеція, на боці якої також були вестготи та алани, завдала поразки військам Аттіли та його союзникам – остготам та гепідам. Деякі історики вважають цю битву одним із переломних моментів світової історії, тому що Західна Європа була врятована від гунів, тоді як інші дослідники стверджують, що жодна зі сторін не здобула перемогу, і що битва закінчилася без явної переваги будь-кого з супротивників. 

    Отже, Битва при Шалоні (битва на Каталаунських полях) часто оцінюється як одна з найважливіших битв світової історії, внаслідок якої Західна Європа була врятована від орд варварів. Вперше з 405 року армія гунів зазнала поразки у великій битві. Однак насправді тоді склалася патова ситуація: Аттіла був живий і готовий відновити свої походи, а Західна Римська імперія могла припинити своє існування і без допомоги гунів. Але навіть у разі перемоги Аттілі довелося б охороняти свої комунікації, що проходили через Мец, Трір та Мозельський коридор до Рейну. Для армії, яка звикла до масштабних походів та рейдів, це було непростим завданням. 

    У той момент Аттіла цілком міг ухвалити рішення відвести війська до центру своїх володінь на Угорській рівнині і об’єднати навколо себе вже завойовані землі, а не займатися захопленням нових територій. Якби йому вдалося це зробити, його імперія, можливо б, досягла могутності Риму та Константинополя. Але Аттіла жив походами і не хотів присвячувати своє життя управлінню васалами. 
    У 452 році він здійснив новий похід, цього разу до Італії. Можливо, він хотів захопити саме Вічне місто, як це зробили вестготи у 410 році. Але у вересні спека, проблеми з продовольством та москіти призвели до того, що у війську Аттіли почався голод та епідемія. Йому довелося відвести своїх воїнів. 
    Жити тоді вождеві гунів залишалося менше ніж рік.

    Говорять документи: 

   Візантійський історик Пріск Панійський входив до складу посольства, відправленого до гунів зі Східної римської імперії. Він розповідає про бенкет і дає один з небагатьох достовірних описів вождя гунів: 

    «У призначений час прийшли ми та посланці західних римлян і стали на порозі кімнати, проти Аттіли. Коли всі розсілися по порядку, виночерпій, підійшов до Аттіли, підніс йому чашу з вином. Аттіла взяв її і привітав того, хто був першим у ряді. Той, кому було надано честь привітання, вставав; йому не було дозволено сісти перш, ніж Аттіла поверне виночерпію чашу, випивши вино, або покуштувавши його. Коли він сідав, то присутні шанували його так: брали чаші і, вітаючи, пили з них вино. Біля столу Аттіли поставлені були столи на трьох, чотирьох або більше гостей, так, щоб кожен міг брати з накладеної на блюдо страви, не виходячи з ряду де сидів. Першим увійшов служитель Аттіли, несучи тарілку, наповнену м’ясом. За ним ті, що прислужували іншим гостям ставили на столи страви та хліб. Для інших варварів і для нас були приготовлені чудові страви, що подавалися на срібних тарілках, а перед Аттілою нічого більше не було, крім м’яса, на дерев’яній тарілці. І в усьому іншому він показував поміркованість. Тим, що бенкетували, підносили чарки золоті і срібні, а його чаша була дерев’яна. Одяг на ньому був також простий, і нічим не відрізнявся, окрім охайності. Ні меч, що висів при ньому, ні шнурки варварського взуття, ні вуздечка його коня не були прикрашені золотом, каміннями, або чимось дорогоцінним, як водиться в інших скіфів». 

Відео дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва народів на Каталаунських полях.