УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Шановний відвідувачу, звертаю Вашу увагу, що деякі посилання у дописах, на даний час, не працюють, оскільки вони переспрямовують на російські сайти (докладніше дивись на сторінці "Про блог").

28 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 28 червня. Сараєвське вбивство - крок до війни.

28 червня 1914 року - вбито ерцгерцога Австро-Угорщини Франца-Фердинанда.

Франц Фердинанд
  Улітку 1914 р. протистояння між Троїстим союзом і Антантою загострилися до краю. "Пороховою бочкою Європи" став Балканський півострів. За підтримки Німеччини Австро-Угорщина почала готуватися до війни проти Сербії.
  28 червня 1914 р. Гаврило Принцип, член таємної націоналістичної органзації "Млада Босна" ("Молода Боснія"), яка боролася за об'єднання всіх південнослов'янських народів, убив наступника австрійського та угорського престолів Франца-Фердинанда. Ерцгерцог, який був головнокомандувачем армії Австро-Угорщини, прибув до Сараєво, що у Боснії, для участі у військових маневрах, що відбувалися поблизу сербського кордону. Його провокаційний приїзд до Сараєво і постріли 19-річного сербського студента відіграли лиховісну роль, ставши приводом до початку Першої світової війни. 
  Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня оголосив Сербії ультиматум. Незважаючи на те, що Сербія погодилася майже з усіма вимогами ультиматуму, 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила їй війну.

Говорять документи: 
  З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом Ⅱ 5 липня 1914 року:
"Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь..."


Інфографіка. Infographics. Конституція України у фактах.

28 червня - День Конституції України.


Матеріал у цьому блозі: Конституція України.

Інфографіка. Infographics. Конституції світу.

Цікаві факти про конститтуції у різних країнах.

З сайту УКРІНФОРМ

24 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 24 червня. Вторгнення Наполеона в Росію.

24 червня 1812 року - початок вітчизняної війни 1812 року.

Наполеон Бонапарт
  24 червня 1812 р. величезна французька армія імператора Наполеона - "Велика армія" - вторглася на територію Росії, перейшовши прикордонну річку Німан. Щоб гарантувати швидку перемогу, Наполеон зібрав 600 000 чоловік. З них 225 000 були об'єднані під його особистим командуванням, а решта склали два допоміжні угрупування; 80 тисяч знаходилося під командуванням його пасинка Ежена де Богарне і 70 тисяч під керівництвом його молодшого брата Жерома Бонапарта. Фланги цієї величезної армії повинні були прикривати два корпуси: Ⅹ корпус маршала Макдональда на півночі і Австрійський корпус князя Шварценберга на півдні. Крім того, в розпорядженні Наполеона було ще 165 000 військ резерву, які повинні були забезпечувати охорону комунікацій.
Карта вторгнення наполеонівської армії
  Російські війська, що протистояли "Великій армії", значно поступалися їй. Наполеон розраховував розгромити противника протягом 20 днів. Його початковий план полягав у тому, щоб основними силами "Великої армії" форсувати річку Німан білі Ковно (зараз м. Каунас у Литві), в той час як Жером і Шварценберг почнуть вторгнення південніше. Наполеон сподівався захопити зненацька російську армію біля Вільно (зараз м. Вільнюс у Литві).

Говорять документи:
  Звернення Наполеона Бонапарта перед початком переходу Німана: 
"Солдати! Друга Польська війна почалася. Перша закінчилася Фрідландом і Тільзитом. У Тільзиті Росія присягнула бути у вічному союзі з Францією і воювати проти Англії; нині вона порушує свої клятви! Вона не бажає дати жодного пояснення своїм дивним вчинкам, доки французькі орли не підуть за Рейн і тим не залишать своїх союзників їй на поталу. Росія захоплена роком. Доля її повинна здійснитися. Чи не думає вона, що ми виродилися? Або що ми більше не солдати Аустерліцу? Вона ставить нас між безчестям і війною. Вибір не підлягає сумніву. Йдемо ж вперед, перейдемо Німан, внесемо війну в її межі. Друга польська війна буде для французької зброї настільки ж славна, як і перша; але мир, який ми укладемо, принесе з собою і поруку за себе і покладе кінець згубному впливу Росії, яким вона протягом п'ятдесяти років тиснула на справи Європи."
(Взято з сайту ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

22 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 22 червня. Німецько-радянська війна.

22 червня 1941 року - напад нацистської Німеччини на СРСР.

Фотоколаж Юрія Дем'яника. Використано фото з мережі Internet
  Рано вранці 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина масованим "раптовим" ударом почала воєнні дії проти СРСР. Її війська перейшли державний кордон від Балтійського до Чорного морів і почали наступ вглиб території СРСР. Гітлер розпочав реалізацію плану "Барбаросса". У наказі фюрера наголошувалося на загрозі з боку Радянського Союзу та необхідності превентивної війни. 
  Напад німців був несподіванним для Червоної армії, хоча розвідка заздалегідь інформувала про підготовку воєнних дій. Але Сталін і слухати про це не хотів, обзиваючи розвідників дезінформаторами.
  Разом із нацистською Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Італія і Румунія, а через кілька днів - Угорщина, Фінляндія і Словаччина.
  Перші удари нацистів взяли на себе радянські прикордонники. Навіки в історію війни увійшли подвиги прикордонників застави лейтенанта Лопатіна, бійців 90-го Володимиро-Волинського загону прикордонників, захисників Брестської фортеці. На деяких напрямках радянські війська навіть перехопили стратегічну ініціативу і перейшли у наступ, зокрема вибили ворога з Перемишля й утримували місто протягом 5 днів. Але за перший день війни німецькі війська просунулися на 30 - 50 км у глиб радянської території.

Говорять документи:
  З щоденника начальника генштабу сухопутних військ вермахту генерал-полковника Ф. Гальдера:
"22 червня 1941 р. (неділя); перший день війни. Наступ наших військ... виявився для противника... повною несподіванкою... Прикордонні мости... всюди захоплені... без бою, літаки стояли на аеродромах, покриті брезентом, а передові частини противника, атаковані нашими військами, запитували командування, що їм робити". 
(Пометун О. І. Історія України / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. - К.: Освіта, 2012. - 336 с.: іл.)



Корисні інтернет-посилання:

20 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 20 червня. Вікторія - королева епохи.

20 червня 1837 року - королевою Великої Британії стала Вікторія І.

Портрет королеви Вікторії. 1843. Зображення з журналу "Личности"
  Александріна Вікторія (Вікторія Ⅰ) стала королевою коли її було 18 років. Вона знаходилася при владі майже 64 роки із своїх 82, що прожила. За час правління Вікторії Ⅰ Велика Британія зазнала небаченого економічного і політичного злету, а її ім'ям названо цілу епоху: в історії Англію тих часів називають не інакше, як "Вікторіанська Англія".




Матеріал на інших сайтах:

19 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у коротких фактах. Стародавній енергетик...

Енергетичний напій минулого.

Фотоколаж Юрія Дем'яника. Використано фото Надії Дем'яник
  Щоб посилити харчову цінність молока, стародавні лівійці добавляли до нього розмелену саранчу. 
  (Мабуть було смачно 😄)

12 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 12 червня. Єльцин - президент.

12 червня 1991 року - Бориса Єльцина обрано президентом Росії (РРФСР).

Борис Єльцин. 1999 р.
  12 червня 1991 р., на перших президентських виборах у РРФСР, перемогу здобув Борис Миколайович Єльцин. За нього проголосувало 57,3% виборців. Після офіційного вступу на посаду президента 10 липня 1991 року, Єльцин розпочав департизацію і деідеологізацію державних органів влади Росії, а також розпочав переговори з Михайлом Горбачовим про підписання нового союзного договору (замість договору про утворення СРСР від 30 грудня 1922 р.). Крім того, Єльцин у липні 1991 р. припинив членство у КПРС і розпочав різку критику компартії СРСР та М. Горбачова. 
  На посаді президента Борис Єльцин перебував до 31 грудня 1999 р., коли передав владу Путіну.

8 червня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 8 червня. Не тільки Везувій...

8 червня 1783 року - виверження вулкану Лакі в Ісландії.

Кратер вулкану Лакі, заповнений водою
  Виверження вулкану Лакі, яке розпочалося 8 червня, продовжувалося протягом восьми місяців і спричинило загибель близько 10 тисяч людей, що становило близько 20 - 25 % населення Ісландії. До того ж, важкий сірчаний туман, що розлігся над Західною Європою, також призвів до багатотисячних смертей осінню 1783 - взимку 1784 рр. Це виверження вважається самим великим лавовим виверженням в історії: загалом на поверхню вилилося близько 14 км³ базальтової лави.

6 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Гроші, принципи, реклама.

Фішер і "Кока-Кола".

Боббі Фішер. 1960 р.
  Одного разу компанія "Кока-Кола" звернулася до чемпіона світу з шахів Боббі Фішера з пропозицією прорекламувати її знаменитий напій за суму з шістьма нулями. Але Фішер відмовився: "- Я ні за які гроші не буду рекламувати цю отруту".

1 червня 2019 р.

Це цікаво: історія у коротких фактах.

Otto Albert Koch: Varusschlacht, 1909
  Серед стародавніх германців вважалося соромом повернутися живим із битви, у якій загинув конунг (вождь).

29 травня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Париж - столиця бруду!

Париж - столиця бруду!

Париж. Зображення Pexels з сайту Pixabay
  "Той, хто звільнив би це місто від бруду, став би найшанованішим благодійником для всіх його мешканців", - писав французький історик Еміль Мань у книзі "Повсякдення епохи Людовіка ХІІІ". З тих пір, як король Філіпп ІІ Август (Філіпп ІІ Кривий) у ХІІ столітті знепритомнів від смороду біля свого палацу, і аж до середини ХІХ ст. Париж, у сенсі чистоти, майже не змінився. Вміст помийниць і нічних ваз парижани виливали просто зі своїх вікон на вулиці міста. У 1270 році було видано закон, що забороняв виливати нечистоти з верхніх поверхів. Через сто років закон оновили: нечистоти виливати дозволили, але спочатку потрібно було тричі вигукнути попередження.😄 У 1780 р. з'явився ще один закон про заборону таких дій. Але ще і в 1840-х роках у Парижі були порушники, яких притягували до відповідальності за порушення закону.
(За матеріалами журналу "ІСТОРІЯ. НОВИЙ ПОГЛЯД")

28 травня 2019 р.

Це цікаво: історія у фактах. Туалет як причина поразки.

Туалет як причина поразки.

U - 1206. Джерело фото KnowledgeNuts
  У квітні 1945 року німецький підводний човен U - 1206 ішов Північним морем на глибині 60 метрів. Несподівано на борту виникла проблема: вийшли з ладу запори туалетної системи і в човен через унітаз попала морська вода. При її контакті з крабельними акумуляторами почав виділятися отруйний газ - хлор. У цій ситуації командир човна був змушений віддати наказ про підняття на поверхню, де німецький підводний човен був виявлений і атакований британськими літаками. Капітан і весь екіпаж змушені були залишити підводний човен, а згодом їх підібрав британський військовий корабель.
(За матеріалами журналу "ІСТОРІЯ. НОВИЙ ПОГЛЯД")

23 травня 2019 р.

Висловлювання відомих. Expressions of the famous. Джон Рокфеллер.

Джон Девісон Рокфеллер (8 липня 1839 р. - 23 травня 1937 р.) вважається одним із найбагатших в історії.

Джон Девісон Рокфеллер. Фото з журналу "Личности"
  "Якщо ви думаєте, що розмір щастя безпосередньо залежить від розміру банківського рахунку, ви помиляєтесь. Щасливою людину роблять емоції, спогади, почуття і близькі люди. Якщо ви все це замінете роботою, знайти щастя вам не допоможуть ніякі мільйони". 
Джон Рокфеллер




 

20 травня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 20 травня. Джинси - штани золотошукачів...

20 травня 1873 року - народження джинсів!

Зображення manusama з сайту Pixabay
  Ще в 1853 році Лівай Стросс і його зять Девід відкрили оптовий магазин одягу "Levi Strauss & Co", в якому, крім одягу, продавали ще і тканину для наметів. З цієї тканини вони самостійно шили робочі штани, які потім відносили до табору золотошукачів, де і продавали. Згодом тканина для наметів була замінена більш м'якою французькою тканиною "Serge de Nimes", назва якої сьогодні більш відома як "джинс".  У 1872 році Джекоб Девіс, який також займався пошиттям одягу, закріпив кишені на штанах свого клієнта, який часто їх рвав, металевими заклепками.
Зображення PublicDomainArchive з сайту Pixabay
  20 травня 1873 р. Стросс і Девіс отримали патент на використання металевих заклепок та гудзиків на одязі, а перші штани, які сьогодні відомі як джинси, вони почали продавати по 13,5 доларів за дюжину.



19 травня 2019 р.

День пам'яті жертв політичних репресій.

19 травня 2019 року - День пам'яті жертв політичних репресій.

Фотоколаж Ю. Дем'яника
  Відповідно до Указу Президента України, в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

18 травня 2019 р.

Історичний календар. Historical calendar. 18 травня. День боротьби за права кримськотатарського народу.

18 травня 1944 року - розпочалася депортація татар, які проживали в Криму.

Офіційний логотип до 75-тих роковин геноциду.
  Після звільнення Криму від нацистських загарбників радянська влада звинуватила у зраді весь кримськотатарський народ, незважаючи на те, що близько 50 тисяч кримських татар на момент депортації перебували у лавах Червоної армії і воювали на фронтах Другої світової війни.
  Ще 10 травня 1944 р. Л. Берія звернувся до Й. Сталіна з доповідною запискою про необхідність виселення з Криму татар. Підставою того були, мовляв, "факти масового дезертирства з фронту" та співпраця частини кримських татар з окупантами.
  У ніч з 17 на 18 травня 1944 року, відповідно до постанови Державного комітету оборони (ДКО) СРСР від 11 травня 1944 р., розпочалася депортація кримських татар, яка завершилася надвечір 20 травня. У 1945 році кількість депортованих зросла за рахунок солдат і офіцерів кримськотатарської національності, які теж були оголошені "зрадниками" і вислані на спецпоселення, незважаючи на отримані ними бойові ордени і медалі та пролиту кров на фронті. 
  Разом з кримськими татарами з Криму були виселені й представники інших народів. До 4 липня 1944 р. НКВС СРСР завершив виселення "спецпереселенців" з Криму. За свідченнями Л. Берії, з Криму було виселено 225 009 осіб, у тому числі татар - 183 155 осіб, болгар - 12 422, греків - 15 040, вірмен - 9 621.
"Потяг смерті 2". Художник Рустем Емінов. З сайту Gazeta.ua
   

 За постановою ДКО, спецпереселенцям дозволялося "взяти з собою особисті речі, побутовий реманент та продовольство". На НКВС та інші наркомати покладався обов’язок "забезпечити в ешелонах з переселенцями медико-санітарне обслуговування і гаряче харчування". Насправді ж, на збори переселенцям було дано лічені хвилини, а тому вони їхали майже з порожніми руками, без харчів і достатньої кількості одягу. Багатьом сім’ям взагалі заборонили брати з собою будь-які речі. Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку рідних, з якими їх розлучили при переселенні. Переважну більшість виселених становили жінки і діти (68 %). Особливо важкими для виселених були перші роки: погано одягнуті, голодні й деморалізовані люди гинули від малярії, тифу, пневмонії та інших хвороб. Тільки за перші чотири роки депортації загинуло 46,2 % з числа депортованих - майже кожен другий.

  У 1989 р. Верховна Рада СРСР визнала депортацію незаконною та злочинною.

  У 2014 році Указом Президента України від 16. 05. 2014 р. в Україні було встановлено День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щороку 18 травня.

Говорять документи:
  Автор книги «Покарані народи» О. Некрич писав: "...солдати НКВС витягали жінок, дітей, стариків із постелі ("прокляті зрадники, негідники!"), наказували протягом 10 хвилин залишити оселі, не давши як треба вдягнутись, узяти з собою документи... Роздягнені, голодні діти та старі люди помирали в закритих вагонах від тифу. Солдати викидали мерців у вікна вагонів..." 

  Зі споминів Ібрагімовоі Гензіле про виселення татар із Криму 1944 р.: "Нас выселили... 18 мая 1944 г. Выселение проходило очень жестоко. В три часа утра дети еще спали, вошли солдаты, чтобы мы за пять минут собрались и вышли из дому. Нам не разрешили брать с собой ни вещей, ни продуктов... Стоял сплошной плач голодных детей. Муж сражался на фронте. Я была с тремя детьми... 
...Из нашей деревни вывезли 30 семей, из которых остались живыми неполных 5 семей. 
...Наши мужья были на фронтах, и некому было хоронить умерших, и часто трупы лежали несколько суток вместе с живыми. 
...Скажите мне, почему допустили такие ужасы?" 
("Обращение крымско-татарского народа к XXIII съезду КПСС" // Национальный вопрос в СССР: 
Сб. документов / Составитель Роман Купчинский. - Б. м.: Сучасність, 1975.)