Історичний календар. Historical calendar. 12 жовтня. З мрією про Індію.

12 жовтня 1492 року - відкриття Америки Христофором Колумбом.

Колумб ставить прапор Кастилії на Сан-Сальвадорі.

Зображення з журналу "100 человек, которые изменили ход истории. Колумб"

  3 серпня 1492 року Колумб вивів свої кораблі з порту Палос-де-ла-Фронтера. На шляху до незвіданих земель вони повинні були зробити зупинку на Канарських островах, які з 1480-х років належали Іспанії. Тут експедиція поповнила запаси прісної води та продовольства і 6 вересня продовжила подорож. Через десять днів на шляху ескадри стали з’являтися водорослі. Їх ставало все більше і більше, так що незабаром морякам здалося, що вони пливуть по безкрайньому зеленому полю. Так було відкрито Саргасове море.
  Тим часом, і Колумб, і команда давно чекали появи на горизонті Японії. 7 жовтня було вирішено, що Японія залишилася осторонь, і кораблі взяли курс на захід-південно-захід.
   А 12 жовтня о другій ночі з корабля "Пінта" пролунав вигук: "Земля, земля!" - вахтовий матрос каравели "Пінта" Родріго деТріана побачив давно розшукуваний суходіл. Кораблі підійшли до острова, а на другий день Колумб вже поставив на ньому прапор Кастилії і дав йому ім’я - Сан-Сальвадор (нині острів Уотлінг Багамського архіпелагу).
  28 жовтня експедиція висадилася на Кубі. Цей острів Колумб прийняв за один з півостровів Східної Азії і назвав його Хуаной - на честь інфанти Хуани, дочки Фердинанда і Ізабелли. Очікуваних скарбів іспанці тут не виявили і вирішили взяти курс на схід - там, за їхніми розрахунками, знаходилася більш багата Японія. 6 грудня, йдучи наміченим курсом, Колумб відкрив острів Гаїті, який він назвав Еспаньйолою, а трохи пізніше – острів Тортугу. 25 грудня «Санта-Марія» сіла на рифи. Її уламки моряки за допомогою місцевих жителів витягли на берег і побудували з них форт Ла-Навидад. У форті Колумб залишив тридцять дев’ять матросів, озброївши їх гарматами з загиблого корабля. Прийшов час відправлятися в дорогу додому. 

Маршрути експедицій Колумба на карті ⅩⅧ ст.

  Землі, що їх відкрили, Христофор Колумб щиро вважав частиною Східної Азії, до якої прокладав маршрут незвичним для тих часів західним напрямком і назвав їх Ост-Індією. Після повернення, на початку березня 1493 р., він розповів про них португальському королю, пред’явивши на підтвердження своїх слів вивезених ним з островів тубільців, небачені плоди і екзотичних тварин, а через декілька тижнів він уже звітував про "виконану роботу" перед Ізабеллою і Фердинандом. Вони прийняли його милостиво, але не могли приховати деякого розчарування - золота Колумб привіз мало.

Це цікаво: фотофакт. Найбільший корабель.

Prelude FLNG - корабель-завод.

Колаж Юрія Дем'яника

Prelude буксирується до Австралії. Фото з сайту Shell

Газовоз біля Prelude. Фото з сайту Shell

Цікаві факти про "Прелюд" дивись ТУТ.

Історичний календар. Historical calendar. 8 жовтня. Війна з супом...

8 жовтня 1784 року - "Війна супника"

Зображення з сайту pikabu

 Конфлікт між військами Голландської республіки та Священною Римською імперією отримав таку назву через те, що єдиний постріл, зроблений з голландського корабля, знищив казанок з супом, що знаходився на палубі імперського корабля "Le Louis". Після цього пострілу екіпаж корабля здався в полон голландцям.
  Отож єдиною жертвою війни став предмет кухонного начиння, а замість крові пролився суп.

Історичний календар. Historical calendar. 11 вересня. Мухінський стакан.

11 вересня 1943 року - випущено перший радянський гранований стакан.

  За деякими даними, до розробки гранованого стакана і запровадження його у виробництво була причетна скульптор Віра Мухіна, яка розробляла також і ескізи радянського посуду для використання його у закладах "общепита".

Історичний календар. Historical calendar. 5 вересня. "Диво на Марні".

5 вересня 1914 року - розпочалася битва на Марні.

Французький кулеметник на Марні. Вересень 1914 р.

 На початку вересня німецькі війська вийшли на річку Марну, намагаючись оточити французів і прорватися до Парижу. 5 - 12 вересня 1914 року тут відбулася грандіозна битва, в якій з обох сторін брали участь півтора мільйона осіб. Німецьке командування, вважаючи, що французькі війська не здатні чинити опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав "план Шліффена", а рухатися навпростець. Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили на головних напрямках німецького наступу. Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою. До того ж напередодні два німецькі корпуси і дивізія були відправлені у Східну Пруссію для відсічі російського наступу, що ослабило німецьку армію. Французам вдалося зупинити німецькі війська. За висловом французьких солдатів, відбулося «диво на Марні».  

Транспортування військ на таксі

 У битві на Марні втрати обох сторін становили майже 600 тисяч убитими й пораненими. Результатом битви став остаточний провал німецького плану «блискавичної війни». Західний фронт, що розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону, на кінець 1914 р. стабілізувався. Обидві сторони розпочали будівництво земляних і бетонних укріплень. Широка смуга перед окопами була замінована і вкрита густими рядами колючого дроту. Війна на Західному фронті з маневрової стала позиційною або, як її ще називають - "окопною".

Французька піхота на марші до Марни. Вересень 1914 р.

Говорять документи: 

 11 вересня 1914 головнокомандувач французької армії Жозеф Жоффр подякував своїм солдатам за дії під час битви на Марні: 

"Битва, яку ми вели протягом останніх п'яти днів, закінчилася нашою безперечною перемогою. Усюди ворог біжить з поля бою, кидаючи численних поранених і велику кількість спорядження. Скрізь ми досягли успіху, захоплюючи полонених. Наші війська зустріли запеклий опір противника і знають, які засоби використовували німці, намагаючись протистояти нашому пориву. Рішуче відновлення нашого наступу визначило успіх. Офіцери, сержанти і солдати! Ви всі відповіли на мій заклик; всі ви заслужили вдячність вашої Батьківщини". 

  Радянський військовий теоретик М. Р. Галактіонов про битву на Марні: 

"Було б надто примітивно успіх оборони французької армії на Марні, що дав їм в кінцевому рахунку стратегічну перемогу, розглядати тільки як результат оперативно-тактичних чинників. В основі лежав високий моральний підйом французького бійця ... Він був переконаний в тому, що захищає зі зброєю в руках свою батьківщину від нападу ворога. І це додало більшої сили опору французькому війську. Жоффр зумів використати цей високий підйом на гігантському полі битви. У цьому його історична заслуга ..." 

  Моріс Палеолог, посол Франції в Росії: 

"Яким би не був остаточний результат [битви], достатньо вже того, що боротьба триває, щоб англійські та французькі війська мали час переформуватися в тилу й просунутися вперед".

  

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ. 

Докладніше дивись ТУТ.

Це цікаво: історія у коротких фактах. Арбалету - НІ!!!

Тільки не арбалет.

 В 1139 році папа Іннокентій Ⅱ заборонив застосовувати християнам у війнах один проти одного арбалет. Під страхом анафеми він вказав, що арбалети смертельні, ненависні Богу і непридатні для війни між християнами.

Історичний календар. Historical calendar. 27 серпня. Найкоротша війна.

27 серпня 1896 року - почалася Англо-занзібарська війна.

Британські моряки перед палацом султана. Фото з сайту WS

Занзібар на карті

  

  Війна тривала всього 45 хвилин (за іншими джерелами - 38 хвилин) і закінчилася втечею із султанського палацу Халіда бін Баргаша, який знайшов притулок у німецькому посольстві. І хоча ця війна стала найкоротшою в історії та завдяки цьому увійшла до Книги рекордів Гіннеса, вона призвела до загибелі понад 500 чоловік - захисників султанського палацу. З британської сторони було поранено одного моряка.

Історичний календар. Historical calendar. 24 серпня. Варфоломіївська ніч.

24 серпня 1572 року - різанина у Парижі, що відома як Варфоломіївська ніч.

Франсуа Дюбуа. "Варфоломіївська ніч"

 У 1562 році у Франції розпочалися війни, що тривали 36 років і отримали назву гугенотських (релігійних) війн. Приводом до війни стало вбивство гугенотів у містечку Вассі. Герцог Гіз 1 березня 1562 р., проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 особи та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Гіза як героя. А Францію охопило полум’я війни. Перші десять років війни не були особливо жорстокими. Обидва угруповання намагалися підкорити своєму впливу короля Карла IX (1560 - 1574 рр.).  

 Задля загального примирення було вирішено укласти шлюб між сестрою короля Маргаритою Валуа і вождем гугенотів Генріхом Бурбоном. Для участі у святкуванні весілля до Парижа з’їхалися сотні дворян-гугенотів. Вони й гадки не мали, що після декількох днів пишних урочистостей на них чекає організована Гізами розправа. Мати короля - Катерина Медичі, підступна й хитра жінка, уміло маневрувала між католиками і гугенотами, намагаючись послабити їх у взаємній боротьбі. Вона переконала Карла IX, що гугеноти хочуть його вбити, та намовила католиків знищити всіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі з нагоди весілля.

Едуард Деба-Понсан. "Ранок біля воріт Лувру". 1880 р. З сайту WikiArt

Катерина Медичі розглядає убитих під час Варфоломіївської ночі.

  Напередодні свята між другою та четвертою годинами ночі 24 серпня 1572 р. закалатав дзвін на Сен-Жерменській  дзвіниці. Його підтримали всі церкви Парижа. Це стало сигналом для католиків. Будинки гугенотів було заздалегідь позначено білими хрестами. Почалося дике й безжальне побиття неозброєних гугенотів, будинки яких заздалегідь позначили білими хрестами. Нещасних захоплювали зненацька і вбивали прямо в ліжках. Різанина продовжувалася декілька днів і перекинулась у провінції. Гугенотів убивали беззбройними й беззахисними, не жаліючи дітей і жінок. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч протестантів, серед них і одного з лідерів гугенотів - адмірала Коліньї. Різанина тривала ще кілька днів і в інших містах Франції. Протягом двох тижнів після Варфоломіївської ночі по всій Франції було знищено понад 30 тис. протестантів. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Цікавий факт:
  У ті дні загальної ненависті до протестантів винятком виявилася поведінка губернатора міста Байонни на півдні Франції віконта Д’Ортеса. У відповідь на наказ короля знищити в місті всіх гугенотів він заявив: "Ваша Величносте! У ввіреному Вам місті Байонні живуть славетні чоловіки і порядні жінки, хоробрі солдати і працелюбні ремісники, які ладні віддати життя за Вашу Величність, але я не знайшов з-поміж них жодного ката".

Історичний календар. Historical calendar. 7 серпня. Гуадалканал.

7 серпня 1942 року - розпочалася битва за острів Гуадалканал.

Морські піхотинці висаджуються на Гуадалканал. 7 серпня 1942 р.

  Перша морська десантна операція США, що була проведена під час Другої світової війни, отримала кодову назву "Уотчтауер". Вона тривала більше шести місяців важких і кровопролитних боїв та зупинила просування японської армії у Тихому океані. Після цього американці поступово, острів за островом, почали звільняти окуповані японцями території. У боях на Тихому океані США зруйнували міф про непереможність японської армії, і це мало велике значення для війни у цьому регіоні. Битва, що тривала шість місяців на суші, в повітрі,  на воді і під водою, коштувала Японії величезних втрат і  зупинила її просування на південь та позбавила її стратегічної ініціативи у Тихому океані. 

Говорять документи: 

У джунглях Гуадалканалу.

   Зі щоденника капрала морської піхоти Дж. Р. Гаррета: 

«Вдень ми перебували під захистом джунглів. Дерева берегли нас від «пістолета Піта» (японські морські артилерійські гармати, що розташовувалися біля стежок на пагорбах). Вони давали два або три залпи - стріляли навмання протягом усього дня, а потім їх закочували в печери і добре ховали. Через кілька місяців вони були знищені. У сутінках ми викочували наші гаубиці на льотне поле аеродрому і на пагорби - до Грассі-Кноллу, Бладі-Ріджу і Кокумбоне. Звідти ми могли вести вогонь у будь-якому напрямку. На світанку ми знову відходили під захист дерев».   

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Огненный 1942 год.

2. Фото дня: операция "Уотчтауэр".

3. "Тревога! Неизвестные корабли входят в гавань!".

4. "Сторожевая башня" у пролива Железное дно".  

5. Фото дня: победа на Гуадалканале.

 Також можна переглянути:

1. Художній фільм "Тонкая красная линия" (англ. The Thin Red Line) - американську військову драму режисера Терренса Маліка за романом Джеймса Джонса, що розповідає вигадану історію про війська США під час битви за Гуадалканал. (Фільм можна знайти у мережі Internet).