Історичний календар. 24 серпня.

День Незалежності України.

Позачергова сесія Верховної Ряди УРСР 24 серпня 1991 року прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України.

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.,

—  продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України чинними є виключно Конституція і закони України».

Отже, 24 серпня 1991 р. перестала існувати Українська Радянська Соціалістична Республіка. На політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава — Україна.

Історичний календар. 24 серпня

Самий принизливий епізод за всю американську історію.

У 1812 році США оголосили війну Англії. Це був другий після війни за незалежність і останній в історії англо-американський конфлікт. Президент США Джеймс Медісон вирішив, що Англія ослаблена наполеонівською континентальною блокадою і поки воює в Європі, значить   «відхопити»  у неї сусідню колонію — Канаду — буде достатньо просто.

Але після поразки Наполеона в Росії Велика Британія стала спроможна зосередитися на війні в Північній Америці, на що американці зовсім не розраховували.

Метою британських військ було не дати американцям просунутися вглиб Канади, а також покарати їх за зухвалість. Головною ж мішенню стала столиця — Вашингтон.

У серпні 1814 року сталося найстрашніше: ескадра британського адмірала Джорджа Кокберна  досягла гирла річки Патаксент, звідки було рукою подати до американської столиці.

24 серпня 1814 року англійці увійшли до Вашингтона. В якості відплати за спалення Йорка (пізніше став називатися Торонто) вони підпалили Капітолій, Білий дім та інші урядові установи. На щастя для американців, через шторм пожежа не змогла знищити будівлі зовсім, вигоріли інтер'єри, в основному ж будівлі були потім легко відбудовані.

Історичний календар. 24 серпня.

Виверження Везувію.

  24 серпня 79 року - виверження Везувію - одне з найпотужніших вулканічних вивержень за всю історію існування людства. 

 У результаті виверження вулкана Везувію були знищені міста Помпеї і Геркуланум. Крім того, під час виверження постраждали жителі міста Стабії і кількох селищ. Помпеї були засипані вулканічним попелом, місцями товщиною до 8 м, Стабія була залита лавою, а Геркуланум був змитий грязьовими потоками. 

 Число жертв Везувію встановити неможливо, але археологи говорять про 2000-3000 загиблих.

 Везувій вважається одним із найнебезпечніших вулканів світу. Відомо більше 80 значних вивержень цього вулкана. 

Історичний календар. 23 серпня.

День Державного Прапора України.

День Державного Прапора України — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня. На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004 року.

 

 

 

Історичний календар. Historical calendar. 23 серпня. Пакт Молотова-Ріббентропа.

23 серпня 1939 р. — Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР, або пакт Молотова-Ріббентропа.

«Тільки тоталітарний деспотизм в обох країнах міг зважитися на такий одіозний протиприродний акт. Неможливо сказати, кому він вселяв більшу огиду – Гітлеру або Сталіну. Обидва усвідомлювали, що це могло бути тільки тимчасовою мірою, продиктованою обставинами. Антагонізм між двома імперіями і системами був смертельним».

                                                                                                              (Вінстон Черчилль)

Міністри закордонних справ Ріббентроп і Молотов 23 серпня 1939 року в Кремлі підписали пакт про ненапад, що передував початку Другої світової війни і був розрахований на десять років. Додатково до цього договору було підписано таємний протокол, яким «розмежовувалися сфери інтересів» сторін.

В таємному протоколі, що додавався до договору, обидві сторони «по-хазяйськи» розподіляли сфери впливу в Східній Європі. Він складався з невеликої преамбули і чотирьох пунктів:

«1. Уразі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви по відношенню Віленської області визнаються обома сторонами.

2. У разі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР приблизно проходитиме по лінії річок Нарви, Вісли і Сану. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване тільки протягом подальшого політичного розвитку. В усякому разі, обидва Уряди вирішуватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3. Відносно південного сходу Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в строгому секреті».

Це «розмежування» разом із підписаним у вересні 1939 р. «Договором про дружбу та державний кордон» означало згоду уряду Німеччини на приєднання до Радянського Союзу польської частини Західної України, Західної Білорусії, Литви, Латвії і Естонії. Зі свого боку, Німеччина дістала повну свободу дій в Європі, забезпечила собі постачання з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Таємна угода між Німеччиною і Радянським Союзом проілюструвала імперську суть обох держав, цинічне ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих у цивілізованому світі принципів міжнародних відносин.

Головною жертвою пакту була Польща – країна в черговий раз була розділена між двома агресорами.

Що ж до України, то тут все набагато складніше. Якщо міркувати формально, то більшовикам вдалося те, що не вдавалося зробити ні київським князям, ні Богдану Хмельницькому й іншим гетьманам, ні діячам УНР, Української держави і Директорії – об’єднати разом українські землі. Причому зроблено це було практично безкровно (принаймні, на етапі безпосереднього оволодіння територією). Проте абсолютно очевидно, що мотивами возз’єднання в контексті інтересів українців Сталін керувався в останню чергу.

Радянсько-німецький договір розв’язав А. Гітлеру руки для агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторгнися в межі Польщі. Англія і Франція, зв’язані з Польщею союзними договорами, оголосили Німеччині війну.

    Ці події поклали початок Другій світовій війні.