Історичний календар. Historical calendar. 23 серпня. Пакт Молотова-Ріббентропа.

23 серпня 1939 р. — Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР, або пакт Молотова-Ріббентропа.

«Тільки тоталітарний деспотизм в обох країнах міг зважитися на такий одіозний протиприродний акт. Неможливо сказати, кому він вселяв більшу огиду – Гітлеру або Сталіну. Обидва усвідомлювали, що це могло бути тільки тимчасовою мірою, продиктованою обставинами. Антагонізм між двома імперіями і системами був смертельним».

                                                                                                              (Вінстон Черчилль)

Міністри закордонних справ Ріббентроп і Молотов 23 серпня 1939 року в Кремлі підписали пакт про ненапад, що передував початку Другої світової війни і був розрахований на десять років. Додатково до цього договору було підписано таємний протокол, яким «розмежовувалися сфери інтересів» сторін.

В таємному протоколі, що додавався до договору, обидві сторони «по-хазяйськи» розподіляли сфери впливу в Східній Європі. Він складався з невеликої преамбули і чотирьох пунктів:

«1. Уразі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви по відношенню Віленської області визнаються обома сторонами.

2. У разі територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР приблизно проходитиме по лінії річок Нарви, Вісли і Сану. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване тільки протягом подальшого політичного розвитку. В усякому разі, обидва Уряди вирішуватимуть це питання в порядку дружньої обопільної згоди.

3. Відносно південного сходу Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в строгому секреті».

Це «розмежування» разом із підписаним у вересні 1939 р. «Договором про дружбу та державний кордон» означало згоду уряду Німеччини на приєднання до Радянського Союзу польської частини Західної України, Західної Білорусії, Литви, Латвії і Естонії. Зі свого боку, Німеччина дістала повну свободу дій в Європі, забезпечила собі постачання з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Таємна угода між Німеччиною і Радянським Союзом проілюструвала імперську суть обох держав, цинічне ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих у цивілізованому світі принципів міжнародних відносин.

Головною жертвою пакту була Польща – країна в черговий раз була розділена між двома агресорами.

Що ж до України, то тут все набагато складніше. Якщо міркувати формально, то більшовикам вдалося те, що не вдавалося зробити ні київським князям, ні Богдану Хмельницькому й іншим гетьманам, ні діячам УНР, Української держави і Директорії – об’єднати разом українські землі. Причому зроблено це було практично безкровно (принаймні, на етапі безпосереднього оволодіння територією). Проте абсолютно очевидно, що мотивами возз’єднання в контексті інтересів українців Сталін керувався в останню чергу.

Радянсько-німецький договір розв’язав А. Гітлеру руки для агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторгнися в межі Польщі. Англія і Франція, зв’язані з Польщею союзними договорами, оголосили Німеччині війну.

    Ці події поклали початок Другій світовій війні.