Український хронограф. Ukrainian chronograph. Історичний календар. Historical calendar. 6 лютого. Тридцять років в Антарктиді.

 6 лютого 1996 року - передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні.

Українська антарктична станція "Академік Вернадський" 

Фото з сайту BBC NEWSУКРАЇНА

6 лютого 1996 року відбулась передача британської антарктичної станції "Фарадей" Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове ім’я – "Академік Вернадський". Відтоді Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції. 

Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій роботі з вивчення Південного полюса Землі. Але після розвалу СРСР Росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього СРСР і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них. 

Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Зрештою в липні 1992 року тодішній Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень. 

У листопаді 1993 року Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію "Фарадей" на острові Галіндез одній із "неантарктичних" держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації й не упустила шансу повернутися в Антарктиду. Надзвичайно багато зусиль для того, щоб Україна отримала власну антарктичну базу, доклав тодішній посол України у Великій Британії вчений-біохімік Сергій Комісаренко. Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 на станцію "Фарадей" прибули дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб почала роботу. 

6 лютого 1996 року відбулась офіційна передача станції Україні. Передали станцію на конкретних умовах – десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції. 

На сьогодні станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень. Українські полярники проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос. Окрім того, за цей час на "Вернадському" відкрили кілька нових видів тварин і рослин. 

Українська антарктична станція, крім суто наукової, виконує ще й представницькі функції, адже завдяки географічному розташуванню її часто відвідують туристи з міжнародних антарктичних морських круїзів.

Цікаві факти:

Матеріал на інших сайтах:

 

1. Перша жінка-керівниця і відкриття "озонової діри". Топфакти до 30-річчя української антарктичної станції "Академік Вернадський"

Історичний календар. Historical calendar. 10 січня. "Жереб кинуто".

 10 січня 49 року до н.е. - точка неповернення Юлія Цезаря.

Кадр з серіалу «Рим». З сайту NV

10 січня 49 року до н.е. Юлій Цезар всупереч рішенню сенату з одним легіоном  перетнув ріку Рубікон, що слугувала кордоном між власне Італією та провінцією Цизальпійська Галлія, і почав свій похід на Рим. Його виступ проти сенату став початком громадянської війни, в якій загинула Римська республіка. 

Блискучі успіхи Цезаря в Галльській війні, за підсумками якої йому вдалось приєднати до Римської республіки величезні території з населенням у кілька мільйонів чоловік, сприяли його популярності в Римі і зробили достатньо багатим, щоб претендувати на особливу роль у державній політиці. Після загибелі Марка Ліцинія Красса у травні 53 року до н.е. у Сирії триумвірат розпався і Гней Помпей Великий, герой багатьох воєн і надзвичайно популярний у Римі, почав шукати союзників серед сенаторів, настроєних проти Цезаря. 

Серйозний конфлікт між ними почався у 51 році до н.е., коли постало питання продовження консульських повноважень Цезаря. Сенат йому відмовив і Цезар, шукаючи з ним примиренням, відіслав у Рим два легіони свого війська. Проте, через інтриги в сенаті примирення з Помпеєм не здійснилось. 1 січня 49 до н.е. року сенат зажадав від Цезаря розпустити військо, а після відмови, 7 січня для захисту республіки передав диктаторські повноваження Помпею і народним трибунам, оголосивши територію всієї Італії на воєнному положенні. 

Розташування річки Рубікон

   Ці новини дійшли до Цезаря 10 січня 49 року до н.е. У його розпорядженні було 5-тисячне військо, половина якого знаходилась на південному кордоні провінції Цизальпійська Галлія біля ріки Рубікон. Розуміючи, що діяти треба швидко, Цезар виступив перед солдатами із запальною промовою, в якій повідомив про відмову сенату визнавати його законні вимоги. Отримавши повну підтримку війська, Цезар виголосив знамениту фразу «жереб кинуто» і наказав перейти Рубікон.

Також дивись матеріал у цьому блозі: 

Коротко про великих. Юлій Цезар. Могильщик демократії...

Історичний календар. Historical calendar. 9 серпня. Фарсал.

Історичний календар. Historical calendar. 2 серпня. Veni, vidi, vici.

Це цікаво: історія у коротких фактах. Бджоли проти танків.

 Ентомологічна зброя.

 

Ефіопські солдати позують біля захоплених італійських танкеток.
Фото з сайту www.yaplakal.com

    Ентомологічна зброя, в якій для атаки противника використовувалися комахи, вперше була застосована ще в античні часи. 
    А під час війни Італії з Ефіопією (1935-1936 рр.) ефіопські партизани закидали ворожі танки… бджолиними вуликами.