9 серпня 48 року до н. е. - перемога Цезаря при Фарсалі.
 |
| Атака піхоти Цезаря |
У битві при Фарсалі на полі бою віч-на-віч зійшлися два
титани Римського світу - Юлій Цезар і Гней Помпей. Помпей надав Цезарю
можливість почати битву першим, розраховуючи, що збереже сили своїх
малодосвідчених воїнів. Коли почалося
фронтальне зіткнення, Помпей наказав своїй кінноті і легкоозброєним піхотинцям
атакувати правий фланг позицій Цезаря. Кіннота Цезаря побігла, заманюючи за
собою вглиб свого правого флангу переслідувачів. А тим часом із-за правого
флангу Цезаря вийшли шість когорт піхоти, які атакували нічого не підозрюючих
вершників. Стрільці і пращники довершили розгром найсильнішого загону Помпея. Знищивши
кінноту, що прикривала лівий фланг супротивника, кіннота і піхотинці Цезаря
атакували війська Помпея. Одночасно в атаку пішла і решта легіонів Цезаря. Не
витримавши натиску ворога, солдати Помпея кинулися під захист свого укріпленого
табору. Легіони Цезаря з ходу узяли табір супротивника штурмом, а потім почали
переслідувати тікаючого ворога. Незабаром велика частина вірних Помпею
легіонерів була узята в полон.
Цезар підтвердив свою репутацію геніального полководця і здобув перемогу, незважаючи на те, що його армія поступалася військам противника в чисельності. Саме ця перемога дала змогу Юлію Цезарю стати диктатором.
Говорять документи:
Цезарь особисто описав битву за Фарсал у своїх DE
BELLO CIVILI - "Записках про громадянську війну":
"Цезар… дав сигнал когортам
утвореної ним четвертої лінії. Ті швидко кинулися вперед зімкнутими рядами і
так бурхливо атакували Помпеєвих вершників, що з них ніхто не встояв; всі вони
повернули і не тільки очистили це місце, але і негайно в поспішній втечі
кинулися на дуже високі гори. З їх відходом все стрілки і пращники залишилися
беззахисними, і так як вони не мали чим оборонятися, то вони були перебиті. Не
перериваючи атаки, когорти обійшли ліве крило і напали на помпеянців з тилу ...
У той же час Цезар наказав третій лінії, яка до сих пір спокійно стояла на
місці, кинутися вперед. Таким чином, втомлених змінили тут свіжі і неослаблені
сили, в той час як інші нападали з тилу. Цієї подвійної атаки помпеянці не
могли вже витримати і всі без винятку почали тікати. Отже, Цезар не помилився,
що початок перемоги… має піти від тих когорт, які він поставив у четвертій
лінії проти ворожої кінноти. Дійсно, вони перші розбили ворожу кінноту, вони ж
перебили стрільців і пращників, обійшли з лівого флангу Помпеїв фронт і перші
були причиною втечі ворога".
Немає коментарів:
Дописати коментар