22 січня 1919 року - відбулося об'єднання УНР і ЗУНР.
22 січня 1919 року відбулося об'єднання двох
суверенних українських держав — Української Народної Республіки (УНР) і
Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну самостійну соборну державу.
Урочистий Акт злуки (об'єднання) був проголошений Директорією УНР на
Софійському майдані Києва.
Йому передували Предвступний договір, укладений 1
грудня 1918 р. в Фастові між УНР і ЗУНР, а також Ухвала Української
Національної Ради від 3 січня 1919 р. про злуку ЗУНР з УНР.
У Предвступному
договорі, який підписали повноважні представники обох українських Республік,
було заявлено про їх непохитний намір в найкоротший час злитись в одну
неподільну державу. При цьому ЗУНР повинна була увійти з усією своєю територією
й населенням як складова частина в УНР з правом територіальної автономії, межі
якої, а також детальні умови злуки обох держав мала визначити окрема спільна
комісія уже в ході об'єднання. В Ухвалі Українська Національна Рада урочисто
проголосила з'єднання ЗУНР з УНР в одну, одноцільну, суверенну Народну
Республіку, затвердила Предвступний договір про злуку двох Республік і
доручила Державному Секретаріатові негайно розпочати переговори з урядом УНР,
щоб його реалізувати.
В Акті злуки від
22 січня 1919 р. Директорія радо привітала історичний крок наших західних братів.
Зокрема, в Акті
підкреслювалось: «Віднині зливаються в одно віками відірвані одна
від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська
Україна в одну Велику Україну. Сповнилися
відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є
тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ,
звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх
синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і
щастя українського народу».
ЗУНР отримала
назву Західна область УНР (ЗОУНР). Скликаний Директорією Трудовий Конгрес України,
в роботі якого взяли участь також 65 делегатів від ЗУНР, наступного дня
затвердив Акт злуки.
Однак об'єднання УНР і ЗУНР в одну
державу через ряд обставин не було тоді доведено до кінця. Сторони
погодились на те, щоб до скликання Всеукраїнських Установчих зборів
адміністративні та законодавчі функції в західній Україні велися самостійно, а
фактичне з’єднання було здійснене пізніше. Практично Ухвала Української
Національної Ради від 3 січня і Акт Директорії від 22 січня 1919 р. лише
декларували проведення державного об'єднання в майбутньому. До того часу
встановлювався тісний державний зв'язок між двома українськими державними
організаціями, близький до конфедеративного, з окремими урядами й військовими
силами.
Незважаючи на це, день 22 січня 1919 р.
назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був один
з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх
земель — найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація. На
довгому і тернистому шляху українського народу до цього ідеалу була Злука УНР і
ЗУНР — подія великого історичного значення.
Враховуючи
це, Президент України Л. Кучма 21 січня 1999 року видав Указ
за № 42/99 «Про День соборності України», в якому постановив: «Установити День соборності
України, який відзначати щорічно 22 січня — у день проголошення в 1919 році Акта злуки».
Немає коментарів:
Дописати коментар