Історичний календар. Historical calendar. 21 жовтня. Перемога Англії.

21 жовтня 1805 року - Трафальгарська битва.

Трафальгарська битва.

William Lionel Wyllie (1851–1931).

National Museum of the Royal Navy, Portsmouth.

  В морській битві біля мису Трафальгар між британським і франко-іспанським флотами Велика Британія отримала повну перемогу. Франція та Іспанія втратили 22 кораблі, Велика Британія - жодного.

 Правда Великобританія понесла велику втрату у цій битві: за пів години до закінчення бою був поранений і помер командувач британським флотом адмірал Гораціо Нельсон. 

Колона Нельсона на Трафальгарській площі в Лондоні.

Піратські скарби.

Забутий скарб…

Як свідчить статистика, значна частина піратських скарбів була знайдена випадково. Так сталося і з одним флоридським рибалкою в 1939 році. З невеликої глибини він підняв кілька важких довгастих каменів: вони знадобилися йому для баласту. Пізніше він спокійно викинув їх за борт. На дні човна залишився один камінь, на якому рибалка молотком випрямляв цвяхи. Минуло два роки. Від частих ударів камінь чомусь став м’яким і почав блищати. І тут рибак збагнув: його «ковадло» зовсім не камінь, а злиток чистого срібла.

 Рибак ледь не заплакав від жалю до самого себе. Ще б пак, адже там, де він підняв злиток, таких «каменів» була ціла купа. Але йому і в голову не могло прийти, що це срібло з якогось піратського судна, чиї власники вирішили не заривати скарб, а просто заховали його на дні в затишній бухті. 

 Рибак згадав, що знахідка була зроблена десь в лагуні біля рифів на південний схід від острова Піджен-Кейс. Він обплавав всі бухти і лагуни уздовж і поперек, але час стер з пам’яті нічим не примітне місце, де рибалка діставав з дна баластні камені-злитки... Ось така іронія долі…

Історичний календар. Historical calendar. 17 жовтня. Помста природи.

17 жовтня 1091 року - ураган руйнує Лондон.

 Потужний вітер швидкістю близько 400 км/год налетів на Британську столицю. Стихія розтрощила дерев'яний Лондонський міст, знесла церкву Сент-Мері-ле-Боу та безліч інших, менш міцних споруд. Руйнування були значні, але, як не дивно, від шаленого вітру постраждало лише дві людини.

 До речі, це перший відносно добре зареєстрований випадок такої стихійної катастрофи в Європі.

 

Історичний календар. Historical calendar. 16 жовтня. Страта королеви.

16 жовтня 1793 року - страта Марії-Антуанетти.

Марія-Антуанетта

 "Вдова Капет", королева Франції, дружина Людовіка XVI, сама зійшла на ешафот і лягла під ніж гільйотини. О 12 годині 15 хвилин королеві відрубали голову на площі Революції (зараз площа Згоди).

Марія-Антуанетта перед стратою. Репродукція.

 

ЦІКАВИЙ ФАКТ:

  Прийнято вважати, що Марія-Антуанетта, будучи королевою Франції, якось запитала, чому постійно бунтують паризькі бідняки. Придворні їй відповіли, що у людей немає хліба. На що королева заявила: "Якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка". 

  Але фразу, яку приписали королеві, вона не вимовляла ніколи. Автором виразу був французький філософ Жан-Жак Руссо. У його романі "Сповідь" можна прочитати: "Нарешті я згадав, який вихід придумала одна принцеса. Коли їй доповіли, що у селян немає хліба, вона відповіла: "Нехай їдять бріоші".

 Бріош - це солодка булочка з тіста, але це не змінює глузливий характер висловлювання.

 Коли Руссо створював свій роман, Марія-Антуанетта ще перебувала в рідній Австрії, проте через 20 років, коли королева розорила своїми екстравагантними витівками країну, саме французи приписали їй вираз про тістечка.

Історичний календар. Historical calendar. 14 жовтня. ПОТРІЙНЕ СВЯТО!!!

14 жовтня - День захисника України; 

День Українського козацтва; 

Покрова Пресвятої Богородиці.

Зі святом!!!

Хортиця. Запорозька Січ (реконструкція). Фото Юрія Дем'яника

Хортиця. На Січі (реконструкція). Фото Юрія Дем'яника

Хортиця. На Січі (реконструкція). Фото Юрія Дем'яника

Історичний календар. Historical calendar. 13 жовтня. Назвав іменем сина.

13 жовтня 1871 року - Галаган відкрив колегію.

Колегія Павла Галагана

 13 жовтня (1-го за старим стилем) у Києві урочисто відкрито колегію Павла Галагана - приватну чоловічу гімназію. Засновник Григорій Галаган назвав її на честь свого покійного сина. На утримання закладу він віддав великі маєтності у Чернігівській та Полтавській губерніях вартістю 275 тисяч карбованців, а також подарував бібліотеку.

Галаган Григорій Павлович

 Колегія була розрахована на 70 студентів: 40 навчалися за свої кошти, а 30 - були стипендіатами. Вихованців приймали з усіх українських земель, включаючи і ті, що входили до складу Австро-Угорщини.