Історичний календар. Historical calendar. 27 червня. Чорна рада.

27 червня 1663 року - Чорна рада у Ніжині.

Іван Брюховецький

    27 червня 1663 року на околиці Ніжина зібралася рада, у якій взяли участь поряд з козаками селяни та міщани. Спираючись на підтримку черні, яка рішуче виступила проти старшини (звідси й назва події - "чорна рада"), та під тиском московських військ Іван Брюховецький здобув перемогу над Сомком і став гетьманом Лівобережної України.

    "Чорна рада" в Ніжині стала подією, що вперше яскраво проілюструвала такий спосіб приходу до влади, який грунтується не на об'єднанні суспільства, а навпаки - на протиставленні різних суспільних верств, їх зіткненні й розпалюванні ворожнечі між ними. Внаслідок вибору "свого" гетьмана на Чорній раді було започатковано одночасне існування в українських землях кількох гетьманів.

 

Матеріал на інших сайтах:

1. Чорна рада у Ніжині.

2. Чорна рада 1663 року та її наслідки.

3. "Чорна рада" 1663 року.

4. У ХVII столітті електорат був озброєним і не зовсім тверезим – історик.

Чорна рада у літературі:

1. "Чорна рада" Пантелеймон Куліш. 

(аудіокнигу можна прослухати тут).

 

Також можна переглянути художній фільм "Чорна рада" (мінісеріал). Фільм можна подивитися ТУТ, або знайти в мережі Internet.

Історичний календар. Historical calendar. 23 червня. І Універсал Української Центральної Ради.

 23 червня 1917 року - прийнято І Універсал.

Офіційний текст І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

"Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.

Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від салдацьких казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольности.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори."

(З І Універсалу Української Центральної Ради)

 

Проголошення І Універсалу. Фото з сайту Цей день в історії

    Центральна Рада 10 червня 1917 р. (за Юліанським календарем) схвалила й урочисто проголосила на ІІ Всеукраїнському Військовому з’їзді Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущого», названий пізніше Першим універсалом. Універсал проголошував автономію України й закликав народ до організації нового політичного ладу в Україні. 

   «Уся свідома й напівсвідома Україна за тих днів стала на коліна й молитовно, в захваті визволення, в запалі смілості, в високій, піднесеній готовності до боротьби, до творчості заспівала «Ще не вмерли України, і слава, і воля». - так характеризував реакцію народу на проголошення Універсалу Володимир Винниченко.

 

Матеріал на інших сайтах:

 

1. 1917 - прийняття Першого Універсалу Української Центральної Ради.

2. Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях.

3. Повний текст Універсалів дивись ТУТ. 

 

Також дивись матеріал у цьому блозі: 

Історичний календар. Historical calendar. 16 липня. ІІ Універсал Української Центральної Ради.

Історичний календар. Historical calendar. 7 червня. Чортківська офензива.

7 червня 1919 року – Чортківська офензива.

В ході Українсько-польської війни Українська Галицька Армія в районі Чорткова розпочала наступальну військову операцію – за кілька днів вдалось вийти із оточення, звільнити Теребовлю, Тернопіль і розгорнути наступ на Львів.

Зображення з сайту Локальна історія

    На початку червня Українська Національна Рада всю виконавчу, законодавчу і контрольну владу передала в руки диктатора, яким було обрано Євгена Петрушевича. Одним із перших його кроків було призначення командувачем УГА замість М. Омеляновича-Павленка генерала О. Грекова. 

    7 червня новий командувач УГА розпочав підготовлену ще його попередником наступальну операцію, що ввійшла в історію як Чортківська офензива (прорив, наступ). 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре озброєну і оснащену французами. Цей успіх викликав піднесення в краї, і десятки тисяч добровольців згодилися поповнити лави УГА. Але через брак боєприпасів і спорядження вояками стали лише 15 тис. чоловік. 

    

    Ведучи безперервні бої протягом трьох тижнів і не маючи при цьому надійних тилів, УГА до краю виснажилася. Коли 28 червня розпочався контрнаступ польських військ, сил стримати його вже не було. Найславетніша операція УГА завершилася.

 

Матеріал на інших сайтах:

 

1. Україна і Польща 100 років тому: війна і пошуки порозуміння. 

2. Вирватись з "трикутника смерті": Чортківська офензива Галицької Армії.

3. 1919 - початок Чортківської офензиви. 

Історичний календар. Historical calendar. 8 липня. Полтавська битва.

8 липня (27 червня за юліанським календарем) 1709 року - відбулася Полтавська битва.

Редут. Скріншот з фільму "Слуга государев"

  Навесні 1709 року Карл Ⅻ відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягати через Харків і Курськ. Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війьку треба було знешкодити гарнізон Полтави, до якої воно підійшло наприкінці квітня. Карл Ⅻ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, однак того не сталося. Шведське військо змушене було розпочати облогу Полтави.

Карл Ⅻ. Петро Ⅰ. Колаж Ю. Дем'яника

  Тим часом до міста прибув Петро Ⅰ з головними силами московського царства. 8 липня (27 червня) відбувся генеральний бій. Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів.

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. THE BATTLE OF POLTAVA.

2. Битва під Полтавою: шведська версія.

3. Полтавська битва очима історика, а не політика.

4. Битва при Лесной: матерь Полтавской победы.

5.

Інфографіка. Infographics. Конституція України у фактах.

28 червня - День Конституції України.

Матеріал у цьому блозі: Конституція України.

Матеріал на інших сайтах:

1. Конституція. Історія створення. Інфографіка.

День пам'яті жертв політичних репресій.

19 травня 2019 року - День пам'яті жертв політичних репресій.

Фотоколаж Ю. Дем'яника

  Відповідно до Указу Президента України, в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

Історичний календар. Historical calendar. 18 травня. День боротьби за права кримськотатарського народу.

18 травня 1944 року - розпочалася депортація татар, які проживали в Криму.

Офіційний логотип до 75-тих роковин геноциду.

  Після звільнення Криму від нацистських загарбників радянська влада звинуватила у зраді весь кримськотатарський народ, незважаючи на те, що близько 50 тисяч кримських татар на момент депортації перебували у лавах Червоної армії і воювали на фронтах Другої світової війни.
  Ще 10 травня 1944 р. Л. Берія звернувся до Й. Сталіна з доповідною запискою про необхідність виселення з Криму татар. Підставою того були, мовляв, "факти масового дезертирства з фронту" та співпраця частини кримських татар з окупантами.
  У ніч з 17 на 18 травня 1944 року, відповідно до постанови Державного комітету оборони (ДКО) СРСР від 11 травня 1944 р., розпочалася депортація кримських татар, яка завершилася надвечір 20 травня. У 1945 році кількість депортованих зросла за рахунок солдат і офіцерів кримськотатарської національності, які теж були оголошені "зрадниками" і вислані на спецпоселення, незважаючи на отримані ними бойові ордени і медалі та пролиту кров на фронті. 
  Разом з кримськими татарами з Криму були виселені й представники інших народів. До 4 липня 1944 р. НКВС СРСР завершив виселення "спецпереселенців" з Криму. За свідченнями Л. Берії, з Криму було виселено 225 009 осіб, у тому числі татар - 183 155 осіб, болгар - 12 422, греків - 15 040, вірмен - 9 621.

"Потяг смерті 2". Художник Рустем Емінов. З сайту Gazeta.ua

   
 За постановою ДКО, спецпереселенцям дозволялося "взяти з собою особисті речі, побутовий реманент та продовольство". На НКВС та інші наркомати покладався обов’язок "забезпечити в ешелонах з переселенцями медико-санітарне обслуговування і гаряче харчування". Насправді ж, на збори переселенцям було дано лічені хвилини, а тому вони їхали майже з порожніми руками, без харчів і достатньої кількості одягу. Багатьом сім’ям взагалі заборонили брати з собою будь-які речі. Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку рідних, з якими їх розлучили при переселенні. Переважну більшість виселених становили жінки і діти (68 %). Особливо важкими для виселених були перші роки: погано одягнуті, голодні й деморалізовані люди гинули від малярії, тифу, пневмонії та інших хвороб. Тільки за перші чотири роки депортації загинуло 46,2 % з числа депортованих - майже кожен другий.

  У 1989 р. Верховна Рада СРСР визнала депортацію незаконною та злочинною.

  У 2014 році Указом Президента України від 16. 05. 2014 р. в Україні було встановлено День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначається щороку 18 травня.

Говорять документи:

  Автор книги «Покарані народи» О. Некрич писав: "...солдати НКВС витягали жінок, дітей, стариків із постелі ("прокляті зрадники, негідники!"), наказували протягом 10 хвилин залишити оселі, не давши як треба вдягнутись, узяти з собою документи... Роздягнені, голодні діти та старі люди помирали в закритих вагонах від тифу. Солдати викидали мерців у вікна вагонів..." 

  Зі споминів Ібрагімовоі Гензіле про виселення татар із Криму 1944 р.: "Нас выселили... 18 мая 1944 г. Выселение проходило очень жестоко. В три часа утра дети еще спали, вошли солдаты, чтобы мы за пять минут собрались и вышли из дому. Нам не разрешили брать с собой ни вещей, ни продуктов... Стоял сплошной плач голодных детей. Муж сражался на фронте. Я была с тремя детьми... 
...Из нашей деревни вывезли 30 семей, из которых остались живыми неполных 5 семей. 
...Наши мужья были на фронтах, и некому было хоронить умерших, и часто трупы лежали несколько суток вместе с живыми. 
...Скажите мне, почему допустили такие ужасы?" 

("Обращение крымско-татарского народа к XXIII съезду КПСС" // Национальный вопрос в СССР: 
Сб. документов / Составитель Роман Купчинский. - Б. м.: Сучасність, 1975.)

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Корисні Інтернет-посилання:

1. Крим 1944: право на Батьківщину.

2. Депортація кримських татар у документах.

3. Тамелла Караєва: "На даху стояли кулемети, спрямовані на населення".

4. Рустем Емінов: Япершим написав на полотні трагедію народу.

5. 3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція.

6. Депортований Крим: документи КГБ про Геноцид [38].

7. Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році.