Історичний календар. Historical calendar. 29 травня. Падіння Константинополя.

 29 травня 1453 року - падіння Візантії.

29 травня 1453 року падінням Константинополя закінчилась його півторамісячна облога військами османського султана Мехмеда II. Зі смертю імператора Костянтина ХІ Палеолога і втратою столиці Візантійська імперія фактично припинила своє існування. 

Захоплення столиці Візантії турками-османами на чолі з султаном Мехмедом II ознаменувало не тільки остаточне падіння Східної Римської імперії, а й утвердження Османської імперії як провідної військової та політичної сили у Східному Середземномор’ї та на Балканах. 

Картина ХІХ ст. французького художника Жана-Жозефа Бенджаміна-Константа
із зображенням султана Мехмета II, який завоював Константинополь

    Султан Мехмед II оголосив себе новим цезарем, законним спадкоємцем Римської та Візантійської імперій, що претендує на території далеко за межами існуючих меж Османської імперії. У цій якості він був визнаний не лише своїми мусульманськими підданими та васалами, а й грецькими вченими, такими як Георгій Трапезундський, який написав Мехмеду в 1466: «Ніхто не сумнівається, що ви імператор римлян. Той, хто законно володіє столицею імперії, є імператором, а Константинополь – столиця Римської імперії». 

Для турок захоплення Константинополя ознаменувало завершення тривалого становлення їх держави. Взяття Константинополя дало зрозуміти, що нова централізована імперія тепер має не лише практичне, а й сакральне значення. 

У Західній Європі захоплення османами Константинополя викликало глибоке потрясіння. Гуманісти Ренесансу були шоковані тим, що Греція тепер перебувала під турецьким ярмом, як писав майбутній папа Пій II: «Це також друга смерть Гомера та Платона... Тепер Мухаммед панує серед нас. Тепер турок заносить меч над нашими головами».

Говорять документи:

Щоденник Ніколо Барбаро, хірурга, який належав до однієї із патриціанських сімей Венеції. Він був свідком того, як османи захопили Константинополь:
    «Турки, нарешті, досягли площі, що знаходиться за п’ять миль від воріт Св. Романа, де вони прорвалися до міста; коли вони досягли її, відразу ж кілька з них піднялися на вежу, де майоріли прапори Сан-Марко та найсвітлішого імператора, вони скинули прапор Сан-Марко і зняли прапор найсвітлішого імператора, а потім на тій же вежі вони підняли прапор султана. Побачивши, що турки зняли ці два прапори – Сан-Марко та імператора – підняли свій прапор, усі ми, християни, що були в місті, сповнились смутку, бо зрозуміли, що місто захоплене турками. Коли їхній прапор був піднятий і наш спущений, ми побачили, що все місто захоплене, і що немає жодної надії на порятунок від цієї напасті. 

Бої тривали з ранку до полудня, і в цей же час у місті йшла різанина, вбивали всіх; але після цього мешканців почали брати в полон. Голову нашому бальї Джироламо Мінотто відрізали за наказом султана, і це був кінець узяття Константинополя, яке відбулося в рік 1453, 29 травня, у вівторок».

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. ПадінняВізантійської імперії.

2. ПадінняКонстантинополя 570 років тому: асиметрична відповідь Колумба і наслідки дляукраїнської історії.

Історія в одному фото. History in one photo.

 Фотоісторія.

Англійська королівська морська піхота під час висадки в бухті Сан-Карлос 21 травня 1982 року. (Фолклендська війна 1982 року) 

Історичний календар. Historical calendar. 10 травня. Бліцкриг 1940 року.

 10 травня 1940 року - початок вторгнення у Францію.

    Німецький наступ розпочався о 4-й годині ранку 10 травня 1940 року авіанальотом на аеродроми Бельгії і ударом сухопутних військ о 4:35 по Люксембургу та о 5:30 по Голландії.     

Німецькі війська у Франції. 1940 р.

    Прорвавши слабкі позиції союзників у районі Арденн, німецькі танкові корпуси почали стрімкий рух до Ла-Маншу, відрізаючи союзне угруповання у Бельгії та Північно-східній Франції. Успішно здійснена німцями стратегія «блискавичної війни» призвела до швидкого падіння Франції.

Говорять документи: 

Репортаж кореспондента британської газети "Таймс", що знаходився в Парижі під час падіння Франції: 

    "Для всіх, хто думає про це, складно пояснити той дивовижний стан душі, який, здається, переважає сьогодні у Франції. Складається враження, що більшість французів сприймає повний крах своєї країни пасивно, що є проявом байдужості. Вони дійсно приголомшені стрімкістю катастрофи, але не демонструють сильної реакції на всеосяжне і несподіване потрясіння. Солдати здебільшого демобілізовані та повертаються додому, у зв’язку з чим складається враження, що катастрофа не така вже й велика. Німецька пропагандистська машина працює саме у цьому напрямі. На північ від Парижа розкинулася пустеля. Такі міста як Аббвіль, Ам’єн, Камбре, Аррас та багато інших сильно зруйновані, хоча в більшості з них храми та собори начебто не пошкоджені. Села кинуті, ферми стоять порожні. Урожай гниє на полях. Перша хвиля німецької армії змела буквально все. Фактично вже протягом одного-двох тижнів ця територія стала мертвою зоною і в прямому, і в переносному значенні, оскільки трупи людей та тварин зустрічаються всюди".

Докладніше дивись ТУТ.

Також можна переглянути художній фільм «Дюнкерк» 

(можна знайти в мережі Інтернет)

Матеріал на інших сайтах:

1. Битва за Францію.