Сказано-зроблено.
Якось, в часи царювання російського імператора Павла I, ескадрон гусар зупинився на відпочинок в одному маєтку. Ротмістр, який командував ескадроном, по обіді сів грати в карти з поміщиком. І тут з’ясувалося, що сіна для коней у маєтку немає, а торговець, у якого воно є, запросив величезну ціну. Командир ескадрону наказав сіно вилучити, а про торговця зопалу сказав, що його треба повісити. Незабаром було повідомлено про виконання: сіно у торговця забрали, а його самого - повішено. Ротмістру нічого не залишалося, як доповісти все командуванню. А незабаром вийшов указ імператора, який говорив, що за дурні та незаконні накази ротмістр розжалуваний у рядові. Але наступним пунктом чин ротмістра повертався; більше того, офіцер підвищувався до майора, як написав Павло, "за введення такої чудової субординації у довіреній йому частині, що і дурні його накази виконуються негайно"…
P.S. Пройшло понад 200 років, а майже нічого не змінилося...
Немає коментарів:
Дописати коментар