Це цікаво: фотофакт. Найбільший корабель.

Prelude FLNG - корабель-завод.

Колаж Юрія Дем'яника

Prelude буксирується до Австралії. Фото з сайту Shell

Газовоз біля Prelude. Фото з сайту Shell

Цікаві факти про "Прелюд" дивись ТУТ.

Історичний календар. Historical calendar. 8 жовтня. Війна з супом...

8 жовтня 1784 року - "Війна супника"

Зображення з сайту pikabu

 Конфлікт між військами Голландської республіки та Священною Римською імперією отримав таку назву через те, що єдиний постріл, зроблений з голландського корабля, знищив казанок з супом, що знаходився на палубі імперського корабля "Le Louis". Після цього пострілу екіпаж корабля здався в полон голландцям.
  Отож єдиною жертвою війни став предмет кухонного начиння, а замість крові пролився суп.

Історичний календар. Historical calendar. 11 вересня. Мухінський стакан.

11 вересня 1943 року - випущено перший радянський гранований стакан.

  За деякими даними, до розробки гранованого стакана і запровадження його у виробництво була причетна скульптор Віра Мухіна, яка розробляла також і ескізи радянського посуду для використання його у закладах "общепита".

Історичний календар. Historical calendar. 5 вересня. "Диво на Марні".

5 вересня 1914 року - розпочалася битва на Марні.

Французький кулеметник на Марні. Вересень 1914 р.

 На початку вересня німецькі війська вийшли на річку Марну, намагаючись оточити французів і прорватися до Парижу. 5 - 12 вересня 1914 року тут відбулася грандіозна битва, в якій з обох сторін брали участь півтора мільйона осіб. Німецьке командування, вважаючи, що французькі війська не здатні чинити опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав "план Шліффена", а рухатися навпростець. Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили на головних напрямках німецького наступу. Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою. До того ж напередодні два німецькі корпуси і дивізія були відправлені у Східну Пруссію для відсічі російського наступу, що ослабило німецьку армію. Французам вдалося зупинити німецькі війська. За висловом французьких солдатів, відбулося «диво на Марні».  

Транспортування військ на таксі

 У битві на Марні втрати обох сторін становили майже 600 тисяч убитими й пораненими. Результатом битви став остаточний провал німецького плану «блискавичної війни». Західний фронт, що розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону, на кінець 1914 р. стабілізувався. Обидві сторони розпочали будівництво земляних і бетонних укріплень. Широка смуга перед окопами була замінована і вкрита густими рядами колючого дроту. Війна на Західному фронті з маневрової стала позиційною або, як її ще називають - "окопною".

Французька піхота на марші до Марни. Вересень 1914 р.

Говорять документи: 

 11 вересня 1914 головнокомандувач французької армії Жозеф Жоффр подякував своїм солдатам за дії під час битви на Марні: 

"Битва, яку ми вели протягом останніх п'яти днів, закінчилася нашою безперечною перемогою. Усюди ворог біжить з поля бою, кидаючи численних поранених і велику кількість спорядження. Скрізь ми досягли успіху, захоплюючи полонених. Наші війська зустріли запеклий опір противника і знають, які засоби використовували німці, намагаючись протистояти нашому пориву. Рішуче відновлення нашого наступу визначило успіх. Офіцери, сержанти і солдати! Ви всі відповіли на мій заклик; всі ви заслужили вдячність вашої Батьківщини". 

  Радянський військовий теоретик М. Р. Галактіонов про битву на Марні: 

"Було б надто примітивно успіх оборони французької армії на Марні, що дав їм в кінцевому рахунку стратегічну перемогу, розглядати тільки як результат оперативно-тактичних чинників. В основі лежав високий моральний підйом французького бійця ... Він був переконаний в тому, що захищає зі зброєю в руках свою батьківщину від нападу ворога. І це додало більшої сили опору французькому війську. Жоффр зумів використати цей високий підйом на гігантському полі битви. У цьому його історична заслуга ..." 

  Моріс Палеолог, посол Франції в Росії: 

"Яким би не був остаточний результат [битви], достатньо вже того, що боротьба триває, щоб англійські та французькі війська мали час переформуватися в тилу й просунутися вперед".

  

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ. 

Докладніше дивись ТУТ.

Це цікаво: історія у коротких фактах. Арбалету - НІ!!!

Тільки не арбалет.

 В 1139 році папа Іннокентій Ⅱ заборонив застосовувати християнам у війнах один проти одного арбалет. Під страхом анафеми він вказав, що арбалети смертельні, ненависні Богу і непридатні для війни між християнами.

Історичний календар. Historical calendar. 27 серпня. Найкоротша війна.

27 серпня 1896 року - почалася Англо-занзібарська війна.

Британські моряки перед палацом султана. Фото з сайту WS

Занзібар на карті

  

  Війна тривала всього 45 хвилин (за іншими джерелами - 38 хвилин) і закінчилася втечею із султанського палацу Халіда бін Баргаша, який знайшов притулок у німецькому посольстві. І хоча ця війна стала найкоротшою в історії та завдяки цьому увійшла до Книги рекордів Гіннеса, вона призвела до загибелі понад 500 чоловік - захисників султанського палацу. З британської сторони було поранено одного моряка.

Історичний календар. Historical calendar. 24 серпня. Варфоломіївська ніч.

24 серпня 1572 року - різанина у Парижі, що відома як Варфоломіївська ніч.

Франсуа Дюбуа. "Варфоломіївська ніч"

 У 1562 році у Франції розпочалися війни, що тривали 36 років і отримали назву гугенотських (релігійних) війн. Приводом до війни стало вбивство гугенотів у містечку Вассі. Герцог Гіз 1 березня 1562 р., проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 особи та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Гіза як героя. А Францію охопило полум’я війни. Перші десять років війни не були особливо жорстокими. Обидва угруповання намагалися підкорити своєму впливу короля Карла IX (1560 - 1574 рр.).  

 Задля загального примирення було вирішено укласти шлюб між сестрою короля Маргаритою Валуа і вождем гугенотів Генріхом Бурбоном. Для участі у святкуванні весілля до Парижа з’їхалися сотні дворян-гугенотів. Вони й гадки не мали, що після декількох днів пишних урочистостей на них чекає організована Гізами розправа. Мати короля - Катерина Медичі, підступна й хитра жінка, уміло маневрувала між католиками і гугенотами, намагаючись послабити їх у взаємній боротьбі. Вона переконала Карла IX, що гугеноти хочуть його вбити, та намовила католиків знищити всіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі з нагоди весілля.

Едуард Деба-Понсан. "Ранок біля воріт Лувру". 1880 р. З сайту WikiArt

Катерина Медичі розглядає убитих під час Варфоломіївської ночі.

  Напередодні свята між другою та четвертою годинами ночі 24 серпня 1572 р. закалатав дзвін на Сен-Жерменській  дзвіниці. Його підтримали всі церкви Парижа. Це стало сигналом для католиків. Будинки гугенотів було заздалегідь позначено білими хрестами. Почалося дике й безжальне побиття неозброєних гугенотів, будинки яких заздалегідь позначили білими хрестами. Нещасних захоплювали зненацька і вбивали прямо в ліжках. Різанина продовжувалася декілька днів і перекинулась у провінції. Гугенотів убивали беззбройними й беззахисними, не жаліючи дітей і жінок. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч протестантів, серед них і одного з лідерів гугенотів - адмірала Коліньї. Різанина тривала ще кілька днів і в інших містах Франції. Протягом двох тижнів після Варфоломіївської ночі по всій Франції було знищено понад 30 тис. протестантів. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

Цікавий факт:
  У ті дні загальної ненависті до протестантів винятком виявилася поведінка губернатора міста Байонни на півдні Франції віконта Д’Ортеса. У відповідь на наказ короля знищити в місті всіх гугенотів він заявив: "Ваша Величносте! У ввіреному Вам місті Байонні живуть славетні чоловіки і порядні жінки, хоробрі солдати і працелюбні ремісники, які ладні віддати життя за Вашу Величність, але я не знайшов з-поміж них жодного ката".

Історичний календар. Historical calendar. 7 серпня. Гуадалканал.

7 серпня 1942 року - розпочалася битва за острів Гуадалканал.

Морські піхотинці висаджуються на Гуадалканал. 7 серпня 1942 р.

  Перша морська десантна операція США, що була проведена під час Другої світової війни, отримала кодову назву "Уотчтауер". Вона тривала більше шести місяців важких і кровопролитних боїв та зупинила просування японської армії у Тихому океані. Після цього американці поступово, острів за островом, почали звільняти окуповані японцями території. У боях на Тихому океані США зруйнували міф про непереможність японської армії, і це мало велике значення для війни у цьому регіоні. Битва, що тривала шість місяців на суші, в повітрі,  на воді і під водою, коштувала Японії величезних втрат і  зупинила її просування на південь та позбавила її стратегічної ініціативи у Тихому океані. 

Говорять документи: 

У джунглях Гуадалканалу.

   Зі щоденника капрала морської піхоти Дж. Р. Гаррета: 

«Вдень ми перебували під захистом джунглів. Дерева берегли нас від «пістолета Піта» (японські морські артилерійські гармати, що розташовувалися біля стежок на пагорбах). Вони давали два або три залпи - стріляли навмання протягом усього дня, а потім їх закочували в печери і добре ховали. Через кілька місяців вони були знищені. У сутінках ми викочували наші гаубиці на льотне поле аеродрому і на пагорби - до Грассі-Кноллу, Бладі-Ріджу і Кокумбоне. Звідти ми могли вести вогонь у будь-якому напрямку. На світанку ми знову відходили під захист дерев».   

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Докладніше дивись ТУТ.

Матеріал на інших сайтах:

1. Огненный 1942 год.

2. Фото дня: операция "Уотчтауэр".

3. "Тревога! Неизвестные корабли входят в гавань!".

4. "Сторожевая башня" у пролива Железное дно".  

5. Фото дня: победа на Гуадалканале.

 Також можна переглянути:

1. Художній фільм "Тонкая красная линия" (англ. The Thin Red Line) - американську військову драму режисера Терренса Маліка за романом Джеймса Джонса, що розповідає вигадану історію про війська США під час битви за Гуадалканал. (Фільм можна знайти у мережі Internet).

Історичний календар. Historical calendar. 6 серпня. Атака мерців.

6 серпня (24 липня за старим стилем) 1915 року - відбулася подія, що ввійшла в історію під назвою "атака мерців".

Скріншот з фільму "Атака мертвецов: Осовец"

  Тринадцять днів німці чекали, коли подує сприятливий для них західний вітер, і 6 серпня о 4 годині ранку розпочали газову атаку, спрямовану проти захисників фортеці Осовець. Суцільна пелена зеленого газу шириною у 2 км поповзла над землею в сторону фортеці, піднімаючись на висоту до 15 м. На той момент російські солдати не мали ніякого захисту від отруйних речовин, крім майже безкорисних пов’язок з матерії. Газ швидко просувався вперед і проник вглиб російської оборони на 20 км, хоча вже після 12 км його отруйна дія практично зійшла нанівець. У фортеці практично весь гарнізон, включаючи командування, отримав отруєння різного ступеня. 

Гарнізон фортеці Осовець. Фото з сайту topwar.ru

  Після випуску газу в атаку пішли німецькі піхотні роти. Через їх голову німецька артилерія завдала удару по окопах, траншеях і ходах сполучення, а потім перенесла вогонь вглиб російської оборони. Невелика кількість з виживших оборонців траншей була отруєна газами і не могла чинити будь-якого опору. Але на 3-ій ділянці все ще трималася 12-та рота. 
  А потім в контрнаступ перейшла 13-та рота, в завдання якої входило відбити, захоплену німцями, 1-у ділянку. Слідом за нею висунулися 8-ма і 14-та роти, які повинні були зайняти, відповідно, 2-у ділянку і село Сосня. Саме атака 13-ї роти і увійшла в світову історіографію як «атака мерців».

Руїни фортеці Осовець. Німецька листівка. З сайту topwar.ru

  Зустрічаються розповіді про те, що з траншей піднімалися солдати, які витримали атаку хлором. Однак це не зовсім так - роти, що знаходилися в окопах, були повністю знищені, а в атаку пішов резерв, який перебував осторонь від центру газової хмари. Паніка серед німців почалася, коли вони зійшлися зі своїм противником в рукопашному бою. Німецькі солдати були повністю впевнені, що газ зробить всю справу, і ніякого опору вони не зустрінуть. Але коли на німців, з уже поріділих клубів газу, пішли в штикову атаку люди зі шкірою, позеленілою від окису хлору, вони кинулися навтьоки. Таким чином трохи більше 60 російських солдат зупинили наступ близько 7000 німецьких піхотинців.
(За матеріалами "Атака мертвецов: Осовец". З сайту WORLDofTANKS) 

ВІДЕОФАЙЛ дивись ТУТ.

Також дивись матеріал у цьому блозі:

1. "Іпр - хімічний жах".

2. "Факти про хімічну зброю".

Матеріал на інших сайтах:

1. Атака мерців. Забутий Осовець.
2. "Осиное гнездо" русских героев.
3. 10 фактов об "Атаке Мертвецов".