УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Шановний відвідувачу, звертаю Вашу увагу, що деякі посилання у дописах, на даний час, не працюють, оскільки вони переспрямовують на російські сайти (докладніше дивись на сторінці "Про блог").

6 червня 2021 р.

Історичний календар. Historical calendar. 6 червня. "День Д".

 6 червня 1944 року - початок операції "Оверлорд".

  6 червня 1944 року розпочалась висадка військ союзників на окуповану німецькими військами територію північно-західної Франції. 
  Сама висадка союзників у Нормандії, що розпочалася 6 червня 1944 року ("День Д") була початковим етапом вторгнення в Європу. Ця операція стала однією з найскладніших у військовій історії. У ній брали участь сотні тисяч осіб і тисячі кораблів і літаків. Експедиційні сили союзників (20 американських дивізій, 14 англійських, 3 канадські, 1 французька, 1 польська) під командуванням американського генерала Дуайта Ейзенхауера висадились у Північно-Західній частині Франції (операція "Оверлорд"). В операції брало участь 6483 кораблі, на борту яких було 156 тис. солдатів та офіцерів, 12 тис. літаків і планерів. Союзникам протистояло 59 німецьких дивізій. Війська прорвали оборону німців і почали просуватися на Схід. 
  Так було відкрито другий фронт у Європі. І для Німеччини, і для союзників ця битва була вирішальною, такою, що вирішувала результат усієї війни в Європі. 
 Операція «Оверлорд», якою був відкритий Другий фронт, стала наймасштабнішою у світовій історії висадкою десанту у загальній кількості понад 2 мільйонів чоловік.
 
Говорять документи: 

 Згадує штаб-сержант Дойл Міллер з 12-го полку 4-ї піхотної дивізії армії США, який в «День Д» висдився на ділянці «Юта»: 

 "При підході до берега у мене над головою почали свистіти кулі. Чую крик британського капітана: "Давай, розгрібай все це. Якщо ми не підійдемо ближче, все опиниться на дні кривавої протоки". Десантна баржа з ​​надсадним ревом двигунів врізається в прибережну мілину. Ясно, що якби нас висадили трохи далі від берега на глибині, я зі своєю машиною тут же пішов би каменем на дно. Капітан підвів нас впритул і опустив апарель, не глушачи двигуни. На своїй машині я викочують з отвору. Мій забитий вщерть боєприпасами напівгусеничний БТР виповзає з води занадто повільно, хоча гусениці молотять щосили. В одному місці я забуксував під непомірною вагою боєприпасів і тут же потрапив під обстріл. Бачу хлопців, які прокладають собі дорогу, але сам сиджу як качка на яйцях. Багато хто думає, що опиняться в безпеці, якщо зможуть вибратися з місця висадки, але це не завжди так. Після ривка з місця висадки я намагаюся забратися з прибережної смуги, але тут у мого борту розривається снаряд, його вогнедишні осколки сиплються на мій напівгусеничний БТР, доверху навантажений боєприпасами. Не гаючи ні секунди і ні про що не думаючи, я тут же вистрибнув і, черпаючи своєї каскою бруд і мокрий пісок, засипав палаючі уламки. Мені так і не довелося помахати лопатою. Як тільки я переконався, що вибуху вдалося уникнути, я знову сів у кабіну і рушив далі на плацдарм".

 
 
Матеріал на інших сайтах:

6 березня 2021 р.

4 березня 2021 р.

Історичний календар. Historical calendar. 4 березня. 32 президент США.

 4 березня 1933 року - інавгурація Франкліна Рузвельта.

  4 березня 1933 року в найкульмінаційніший період Великої депресії у Вашингтоні відбулась інавгурація 32-го президента США. Демократ Франклін Рузвельт у своїй вітальній промові проголосив "Новий курс" у внутрішній і зовнішній політиці країни, направлений на ліквідацію економічної кризи і відмову від традиційної політики ізоляціонізму. Першими кроками нового президента було оголошення тижневих канікул для банків і скликання конгресу, який за сто днів ухвалив цілий пакет законів. 
  У 1936 році Франкліна Рузвельта було вдруге обрано президентом США, а всього він чотири рази обирався на найвищий пост у країні.
(За матеріалами сайту "ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ")

23 жовтня 2020 р.

Історичний календар. Historical calendar. 23 жовтня. Лейте.

23 жовтня 1944 року - битва у філіппінській затоці Лейте.

Фото з журналу "100 битв, которые изменили мир"
  Битва в затоці Лейте вважається найбільшою морською битвою в історії. Протягом двох діб японці намагалися відбити вторгнення американців на Філіппіни. Бої йшли в морі Сібуян, протоці Сурігао, біля острова Самар і біля мису Енганьо. Зазнавши поразки, японці відкрили американцям дорогу на Філіппіни. 
  У виданні, присвяченому питанням війни на морі, що вийшло в 1936 році у Військово-морському коледжі США зазначалося: "непорозуміння - нормальне явище, помилки - звичайна справа; інформація не завжди повна, часто неточна і часто помилкова". Повною мірою ці слова можна віднести до битви в затоці Лейте. 
  Бойові дії в районі Філіппінських островів, які проходили з 23 по 26 жовтня, стали, мабуть, наймасштабнішою морською битвою в історії. Союзники (в складі американських флотів були два австралійських бойових корабля) мали фактично триразову перевагу в силах. Перевага авіації було просто величезною (більш ніж п'ятикратною). Однак результат битви виявився не настільки блискучим, як того хотіло американське командування. Втім, адмірали - теж люди. 
  І все ж битва в затоці Лейте мала важливі наслідки - японський флот, який ще мав у своєму складі боєздатні кораблі, в стратегічному плані став вже безпорадним. США та їх союзники завдали флоту Японії нищівної поразки і зуміли захопити плацдарм на Філіппінах та відрізати Японію від нафтових родовищ в Індонезії.
 
Говорять документи:
Фото з журналу "100 битв, которые изменили мир"
  Лейтенант Уолтер Барвел, американський офіцер медичної служби, так описав жахливі наслідки нальоту "камікадзе" на ескортний авіаносець "Суоні": 
"Багато членів екіпажу, що знаходилися на півбаку і на містках над ним, були викинуті вибухом за борт. Ті, хто перебував внизу, виявилися у справжній вогняній пастці - палаюче авіаційне паливо, що витікало з літаків, що знаходилися на польотній палубі, утворило справжню стіну полум’я. Єдиним шляхом до порятунку, для потрапивших у пастку людей, було стрибнути в море. Але багатьом і в цьому не пощастило - вони згоріли заживо, перш ніж змогли опинитися за бортом. Потім протягом трьох діб ми шукали поранених по всьому кораблю і ховали загиблих в морі (фото зліва)". 
 
 Також можна переглянути документальний фільм "Битва в заливе Лейте".
 
Матеріал на інших сайтах: